Фінансові підсумки зборів полтавського школяра у 2018 році: від кількасот гривень до 3 тисяч
Батьки школярів закінчують збирати дітей до школи, хоча День знань вже позаду. Хтось не купує нічого, хтось — витрачає тисячі гривень.
Другокласник Сашко на свято першого дзвоника не пішов — разом із батьками та молодшим братом був у туристичному поході. Його мама Олена Бондаренко розповідає: канцтовари до школи купить по мірі необхідності, а одяг у хлопчика лишився з минулого навчального року.
Натомість мама третьокласника Едіка говорить: зібрати цього школяра до школи виявляється задоволенням не з дешевих.
— Мій випадок не показовий — син дуже непосидючий і речі на ньому просто горять. В районі трьох тисяч гривень ми витратили за останні кілька днів, — розповідає Оксана Кононова. — Нам у цьому році пощастило скупитися на ринку в Гадячі: вийшло дешевше, ніж би ми це робили в Полтаві. Портфель, щоб більш-менш носився, обійшовся у 800 грн шкільна форма — 1200 грн Також купили цупкі брюки за 200 грн (щоб не зразу порвав), а також джемпер за 250 грн., безрукавку за 200 грн, спортивну форму за 350 грн, туфлі за 350 грн, кросівки за 300 грн.
Також Олена витратила деякі кошти на канцтовари за списком, що дали в школі № 19. За 223,50 грн її школяр отримав ручки кулькові, фарби акварельні, зошити в клітинку та лінійку, пенал, набори фломастерів та олівців, прості олівці, кольорові картон та папір, пластилін, набір для малювання, гумку для стирання, клей-олівець.
В Олени Лещенко — ситуація кардинально протилежна. На свого чотирикласника Владіка батьки витратили лише кількасот гривень. По-перше, хлопець спокійний і речі береже. По-друге, багато одягу, взуття та канцелярського приладдя залишилося з минулого року.
— Дуже люблю купувати речі через спеціалізовані інтернет-сайти, давно не ходжу на ринок. Виходить набагато дешевше. Крім того, тут можна дешево купити не лише новий, а й бувший в ужитку одяг в ідеальному стані. Мій син — дуже акуратний, тому деякі його речі виставляю на продаж, й на цьому економлю. На канцтовари цьогоріч у мене пішло до 200 грн. Це ручки, пластилін, фарби гуашеві, обгортки для книг і зошитів, клей-олівець, картон-папір, папка нова для зошитів. Щоденники не купляємо, бо здаємо на них кошти у класі, і нам їх купують централізовано, — розповідає мама хлопчика.
Загалом вона робить несподіваний висновок: школа обходиться їй дешевше, ніж дитячий садочок у минулому.
— Для дошкільнят всі додаткові гуртки і групи раннього розвитку обходяться у шалені кошти. Крім того, діти цього віку ростуть швидше і їм потрібно постійно купувати інший одяг і взуття. Якщо все це нове — то теж чимале навантаження на сімейний бюджет. Один такий приклад — мій малий два роки ходить безкоштовно у басейн при школі № 32. Я дуже задоволена: добре плаває чотирма стилями і майже не хворіє. А обходяться мені його заняття лише у 200 грн на рік, які ми здаємо на миючі засоби.
Людмила Олексієнко — мама двох школярок, між дівчатами чотири роки різниця у віці.
— Молодша ось пішла у перший клас за програмою «Нової української школи». І, знаєте, зібрати її мені вийшло дешевше, ніж старшу доньку до школи № 30 чотири роки тому. По-перше, вимоги до одягу стали більш демократичнішими. Це означає, що можна зекономити. По-друге, мій власний досвід та речі від старшої доньки теж мають значення. По-третє, канцтоварів потрібно мінімум, зошитів-книжок у них поки що немає. І остання приємна новина: наш клас повністю обладнаний усім необхідним для навчання, включаючи одномісні парти, інтерактивні дошки і таке інше. Ми з батьками ось на днях збирали гроші тільки на жалюзі та квіти, по 200 грн, — розповідає жінка.
Дійсно, батьки першачків зекономили на канцелярських товарах, адже за кошт міста їм вручили фарби, кольоровий папір, клей, підставку для книги, універсальні обгортки для книг, а також м’яку іграшку. Щоправда, на пакетах, у яких роздавали набори першачків, було вказано ім’я міського голови Олександра Мамая, але це тема для окремої статті.
Власне, як і тема шкільних поборів. Дуже часто кошти збираються на ремонти класних кімнат. Наприклад, Олена Лещенко здавала на заміну одного вікна на енергозберігаюче (інші два — замінені за державний кошт) і придбання дошки. Також вона здає на подарунки дітям з нагоди Дня захисника України та Міжнародного жіночого дня й на охорону в школі. Говорить, що суми «смішні», це не сотні гривень щомісяця.
У Світлани Клименко дочка — першокласниця. Розповідає, що їхня класна кімната — на багаторічному ремонті, тому вони займаються в іншому крилі школі № 3. Ремонт закладу відбувається за міські кошти, шикарний конструктор «Лего» й одномісні парти — державні. Батьки збиратимуть кошти на закупівлю відкритих поличок, кошиків для роздаткових матеріалів, придбання спеціальних зошитів згодом.
День знань — вже позаду. Попереду — новий навчальний рік, в якому буде чимало відкриттів як для полтавських школярів, так і для їхніх батьків.