Ситуація зі «швидкою допомогою» у селах катастрофічна
У критичних випадках на приїзд «швидкої допомоги» мешканці полтавських сіл особливо не сподіваються
Селяни кажуть: це через те, що на оперативну появу «швидкої допомоги» годі розраховувати. Якщо комусь з односельців раптом стає погано, везуть у районну лікарню власним транспортом або просять про послугу сусідів.
Медпрацівники у свою чергу наголошують: випадків, коли «швидка» не приїхала до хворого, у них не було. Хоча брак спеціально обладнаних авто дається взнаки. Так, у Пирятинській райлікарні два авто обслуговують територію у 80 км. У Карлівській є три машини на 36 тис. жителів району. Іноді на приїзд «швидкої» доводиться чекати по 40 хвилин, особливо, коли дістатися треба у віддалене село. Хоч за нормами лікарі повинні дістатисяч до хворого за чверть години.
Іще одна проблема — нестача пального. Часто «швидкі» при сільських амбулаторіях є, а от бензину бракує. Він — лише для екстренних випадків. Тож пацієнтів або їх родичів іноді просять відшкодувати вартість пального, витраченого для виїзду на місце виклику.
За словами співробітника Головного управління охорони здоров’я Олександра Лавренка, автомобілями «швидкої» Полтавщина забезпечена повністю. На районах їздять здебільшого «уазики», в містах — «Газелі». Але більша їх частина вже випрацювала свій ресурс. Наприклад, у с. Рашівка Гадяцького району авто експлуатується вже понад 20 років. Зрозуміло, що перевезення на таких «раритетах» не може бути комфортним, а їхня швидкість — високою. Укомплектованість машин медичним обладнанням також залишає бажати кращого. А грошей на нові автівки у селах та райцентрах немає.
для «Полтавщини»