Розмір тексту

Помилки батьківського виховання — причина неврозів у дітей

Полтавський психолог розповіла про найпоширеніші причини виникнення неврозів у дітей та способи уникнення цих проблем

Практичний психолог Полтавського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру Ольга Піскунова розповіла про важливі питання, що стосуються помилок батьківського виховання, які можуть бути причиною виникнення неврозів у дітей.

Що таке невроз?

Невроз — психогенне захворювання, що виникає через дисгармонію людських відносин. Тому основою профілактики виникнення неврозів у дітей є створення сприятливої психологічної атмосфери в сім’ї, дитячих садочках, школах, встановлення гармонійних відносин з батьками, однолітками, вихователями, вчителями.

Симптоми неврозів залежать від соціальних причин, що їх викликали. Але для всіх форм неврозів притаманні три основні симптоми:

  • зниження настрою;
  • розлади сну;
  • порушення апетиту.

Ці симптоми можуть бути виражені в різному ступені, але зустрічаються у всіх дітей при невротичних порушеннях.

У дитячому віці неврози є найбільш поширеною формою нервово-психічних розладів. Вони виникають через перенесену психологічну травму — важке негативне переживання, спричинене порушенням значущих особистісних потреб дитини. Зміст цих переживань відображається згодом в симптоматиці неврозів, які проявляються в трьох основних формах.

Які бувають неврози?

Астенічний невроз виникає на тлі загальної ослабленості організму дитини після перенесених інфекційних захворювань, перевантаження розумової діяльності, стресів. Невроз супроводжується погіршенням самопочуття та підвищеною втомлюваністю. Через це діти стають дратівливими, легко засмучуються і плачуть. Погіршується емоційний стан, знижується самооцінка.

Істеричний невроз зазвичай виникає внаслідок перенесеної шокової психологічної травми. Його симптоми часто складають враження соматичних порушень демонстративного характеру:

  • порушення координації рухів аж до повної втрати моторної активності (істеричний параліч);
  • зниження чутливості аналізаторів (істерична глухота, сліпота тощо);
  • напади блювання, головного болю, відчуття задухи та кому в горлі тощо.

Загострення симтомів часто буває в ситуаціях, коли дитина відчуває, що її потреби та інтереси ігнорують батьки та оточуючі. Подібні порушення більш притаманні дівчатам, але бувають і у хлопчиків. Істеричний невроз може з’явитись вже в ранньому дитинстві.

Невроз нав’язливих станів, як правило, виникає у дітей з такими рисами характеру як помисливість, тривожність, невпевненість у собі, коли потреби та бажання дитини суперечать моральним нормам. Проявляється у вигляді нав’язливих переживань та дій, які неприємні самій дитині і від яких вона намагається позбавитись.

Чим загрожують не виконані обіцянки батьків?

Часом дорослі, самі того не бажаючи, стають причиною виникнення невротичних розладів у дитини. Нерідко батьки просять психологів зробити дитину слухняною, не підозрюючи, що змінювати треба не дитину, а своє до неї ставлення та стосунки в сім’ї в цілому.

Батьки не замислюються, що вони потрібні своїм малюкам не тільки в ролі осіб, які їх годують та одягають. Дітям необхідна емоційна підтримка, схвалення, стабільність, захищеність. Але часто мама і тато непослідовні в своїх вимогах і обіцянках.

Батьки кажуть: «Ми з тобою обов’язково купимо цю іграшку, але потім», «Ми підемо гуляти, але не зараз, потім», «Я заберу тебе після сну, якщо будеш гарно себе поводити». Вони так говорять, щоби відволікти дитину від бажаного, не пояснювати їй, що зараз це неможливо, або не на часі. Батьки вважають цей обман своєрідною турботою. Вони думають, що нічого страшного не трапиться. Син чи дочка через деякий час все забуде, не помітить. Але чи так це насправді?

Одним із найстрашніших станів для малюка є стан очікування, що не визначений у часі. Наприклад, дитина чекає, коли її заберуть із садочка, а її не забирають. Тоді очікування посилюється у поєднанні з відчаєм. Дитяча психіка не вміє розрізняти щирі обіцянки батьків і обіцянки як спосіб відчепитись від дитини та її бажань. Вона однаково наївно чекає і витрачає всі свої емоційні і фізичні ресурси на очікування. Якщо час сплинув, а нові строки не названо, то дитина емоційно вигорає, в неї зовсім не залишається сил.

Тепер будь-яке прохання дорослого потерпіти викликає у неї спротив. Стан напруги, в якому знаходився малюк, виливається в істерику, яку дуже складно припинити. Дитина починає нити і скиглити з будь-якого приводу. Вона вже не просить нічого у батьків, бо в їх обіцянки більше не вірить. Тому відтепер, щоб отримати хоч краплю увагу від рідних, маля вдається до істерик, криків, плачу.

Усі ресурси організму виснажуються, дитяча психіка не подужує нові вимоги, їй не вистачає сил на гарну поведінку, дружбу і стосунки в колективі. З’являються думки: «Я поганий», «Мене не люблять». Знижується самооцінка, підвищується тривожність, почуття провини. Дитина починає часто хворіти. Все це відбувається через невиконані обіцянки батьків.

Чому правда — краще?

Діти завжди будуть чекати на отримання обіцяної ляльки або домашньої тварини, яких вони так і не отримали; маму, яка пообіцяла приїхати на вихідні і не приїхала; батька, який пішов із сім’ї й не повернувся. Чекатимуть дітьми, дорослими і до самої старості. А також візьмуть на себе провину за те, що сталося, вважатимуть себе недостатньо гарними та гідними любові. І головне — думатимуть, що це саме вони не змогли і не впорались.

Вони все життя намагатимуться виправити удавану помилку, спокутувати ціною свого життя, свого здоров’я, свого життєвого вибору. Вони стануть дорослими, створять свої родини, але продовжуватимуть чекати і потребувати того, щоб їм сказали правду.

Правда полягає в тому, що дитину заберуть останньою із садочка, що тато не повернеться додому, що батьки не приїдуть провідати у вихідні дні, що бабуся померла і стала янголом. І багато правди — в дрібницях. Батьки не куплять цю іграшку, бо немає грошей, не дозволять дивитись мультфільми, бо хочуть відпочити, не поведуть у зоопарк чи на прогулянку.

Смуток, який заподіє ваша правда, може змусити дитину плакати. Але цей біль і образу легко втамувати. Неправда і обман, навіть з найкращих міркувань, формує помилкове очікування, яке виснажує психіку і змінює характер дитини в гірший бік. Проявіть турботу про дитину, скажіть їй правду. Попри смуток і розчарування, дитина зможе вам завжди довіряти. А це є найціннішим.

Полтавський обласний Центр здоров’я

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему