Навіщо потрібен тепловий лічильник
Найімовірніше, скоро українців чекає чергове підвищення ціни на газ — і, відповідно, підвищення тарифів на опалення. З усіх комунальних послуг теплопостачання найбільше спорожнює гаманці споживачів. Притому коли «шок-платіжки» за опалення з’їдають вагому частку сімейного бюджету, і кожна гривня, кожна можливість заощадити є критичною, особливо прикро, що жителі багатоповерхівок ще й часто платять не за ту кількість тепла, що насправді йде на обігрів їхньої квартири. У них нема теплового лічильника, тому доводиться платити за стандартизованими тарифами. Також без теплолічильника втрачають сенс будь-які заходи для економії: заміна вікон, радіаторні терморегулятори, утеплення та ін. Отже, щоб справедливо платити і мати можливість економити, облік теплоспоживання є обов’язковим.
Більш детально про теплові лічильники читайте на https://thermomodernisation.org/teplovyi-lichylnyk-v-budynku/. В ужитку найпоширенішими є механічні та ультразвукові теплолічильники. Конструкції цих двох видів можна поділити на три основні частини:
- витратомір, що фіксує об’єм витраченого теплоносія (гарячої води); за типом витратоміра теплові лічильники і поділяються на механічні та ультразвукові;
- по температурному датчику на трубопроводі, що подає, і трубопроводі, що виводить теплоносій;
- електронний пристрій, що обчислює спожиту енергію на підставі інформації від витратоміра і температурних датчиків.
Крім того, теплолічильники діляться на загальнобудинкові та квартирні. Технічно між ними нема принципових відмінностей. Загальнобудинкові теплові лічильники, які вимірюють теплоспоживання всієї багатоповерхівки, встановлюють на місці входу теплоносія в дім або там, де в домі працює індивідуальний тепловий пункт (ІТП). Такими лічильниками згідно із Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» мають бути обладнані всі багатоквартирні будинки.
Квартирні теплові лічильники монтують на трубах подачі і виведення теплоносія в окрему квартиру. Зазвичай це спеціальне місце на сходових майданчиках. Квартирні теплолічильники дозволяють споживачам платити максимально справедливо, тобто лише за те тепло, яке спожили мешканці їхньої квартири. Однак, на жаль, вони доступні лише в багатоквартирних будинках з горизонтальною двотрубною системою опалення. Таких в українському житловому фонді меншість: всі будинки до початку 90-х років зводились лише з однотрубною вертикальною системою розведення тепла. В цій ситуації альтернативним варіантом можуть стати розподілювачі тепла, або т. зв. лічильники на батарею. По суті, це не лічильник, як попередні пристрої. Він вимірює не об’єм і температуру теплоносія, а температуру повітря біля поверхні окремого радіатора. Як вимагає згаданий вище закон, платити за показниками розподілювача тепла можна лише в тому разі, якщо ним обладнано не менше половини квартир в будинку.
Ціни на загальнобудинкові лічильники починаються приблизно з 20 тисяч гривень, на квартирні — з 4,5 тисяч гривень. Розподілювач тепла з усім супутнім обладнанням на один радіатор коштуватиме близько 1200 грн. Жителі багатоквартирних будинків можуть придбати лічильник самостійно, але для тих, кому ці витрати обтяжливі, діє різні програми фінансової підтримки від центральної і місцевої влад, зокрема вже відомі «теплі кредити», за якими держава компенсує від 40% до 70% тіла кредиту.