Забудовник назвав «аферою» продаж квартир у багатоповерхівці біля Кадетського корпусу — там буде офіс із підземним паркінгом

У січні «Полтавщина» писала, що у дворі, за адресою вул. Соборності, 40, відбувається реконструкція майстерні, яка має перетворитися на нежитлове приміщення громадського призначення із підземним паркінгом. Забудовник — приватна виробничо-комерційна фірма «Мальва» — у грудні 2017 року подала відповідну декларацію до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області.

Подальше повідомлення про продаж квартир у майбутній багатоповерхівці у дворі історичної будівлі Кадетського корпусу викликало певний суспільний резонанс.

Повідомлення про продаж квартир на сайті «Новобудови Полтави»

Згодом, 12 травня, «Автономні націоналісти» та «КУН» провели спільну акцію та знесли паркан навколо будівельного майданчика на Соборності, 40.

Співвласник фірми «Мальва» Сергій Морозов розповів свою версію подій. Почали із того, що жодної багатоповерхівки там не буде, тому хто там продає квартири — йому не відомо.

— Напевно, це якась афера. У Полтаві уже були випадки, коли продавали повітря замість квартир. У мене є усі дозвільні документи саме на одноповерхову споруду, де буде офіс. Те що протестувальники назвали «котлованом під багатоповерхівку», то це майбутній підземний паркінг на 28 місць. Ми заглибимось на рівень 4 метри вниз. Як бачите, жодних паль тут немає, бо багатоповерхівки не буде.

За словами забудовника, котлована під багатоповерхівку тут не буде

Також він показав офіційне звернення до поліції, у якому просив забезпечити громадський порядок на будівельному майданчику, адже отримав погрози від невідомих йому осіб:

— Заяву мою прийняли, присутність своїх представників поліція забезпечила, за що я їм дякую. Однак, паркан все-таки знесли. Хочу заявити, що у Полтаві підприємці, на жаль, не відчувають себе у безпеці. Про всяк випадок хочу попередити людей у балаклавах, що перемовин із ними я вести не буду, адже закон на моєму боці.

Сергій Морозов також показав наявні у нього документи. Частину із них ми вже показували у січні, однак повторимо для більш «пакетного» виду. По-перше, це:

• Містобудівні умови та обмеження для проектної документації, видані управлінням архітектури та містобудування виконкому Полтавської міськради [1];
• Договір оренди землі, який діє з 29 листопада 2016 року по 29 листопада 2021 року [1, 2];
• Проект реконструкції виконаний ТОВ «Промагропроект» [1, 2];
• Декларація подана в департамент ДАБІ у Полтавській області [1] та попереднє повідомлення в ДАБІ про початок виконання підготовчих робіт від 10 червня 2017 року [1].

Експертна оцінка проектної документації на предмет відповідності законодавства, виконана структурою Мінрегіонбуду — ДП «Спеціалізована державна експертна організація — Центральна служба Укрбуддержекспертизи. У документі йдеться про те, що площа ділянки — 0,1768 га, загальна площа — 1866,7 кв.м., під паркінг — 1177,20 кв.м., під приміщення громадського призначення — 689,5 кв.м.

Відповіді від Міністерства культури України:

• Дозвіл на погодження історико-містобудівного обґрунтування від 4 грудня 2017 року [1];
• Дозвіл щодо погодження проектної документації від 27 грудня 2017 року [1];
• Дозвіл на проведення земляних робіт на території пам’ятки від 20 січня 2018 року [1, 2];
• Договір на проведення археологічного нагляду від 3 травня 2018 року [1].

Забудовник також додав до цього, що у руйнуванні історичної будівлі та пам’ятки архітектури винен не він, а ті люди, які свого часу ліквідували артучилище. Сергій Морозов окрім цього вважає, що до порятунку Кадетського корпусу повинна долучитися держава, адже розраховувати тільки на приватного інвестора та на міський бюджет — не варто.

Відновлений паркан навколо будівельного майданчика

До речі, 19 травня запланована повторна акція протесту на будівельному майданчику від «Автономних націоналістів». Чи будуть знову зносити паркан — наразі невідомо.

Нагадаємо, у грудні 2017 року міський голова Олександр Мамай повідомив, що будівлю Кадетського накриють новим дахом не раніше осені 2018 року.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»