Обережно: шкільна короткозорість!
Завтра гостинно відчинять двері школи. Тисячі першокласників почнуть здобувати знання. А їхні батьки відразу мають подбати не лише про зошити й шкільну форму, але й про... дитячі очі
Недавно чула, як класний керівник однієї з полтавських гімназій бідкалася: «У мене в класі половина учнів таких, яких треба саджати за першу чи другу парту, бо мають порушення зору».
Найчастіше зустрічається таке порушення дитячого зору, як короткозорість. Лікарі часто називають це «шкільною короткозорістю». Фахівці кабінету охорони зору Полтавської міської дитячої поліклініки № 2 вважають головною причиною виникнення короткозорості непомірні навантаження в школі. Діти тривалий час сидять за зошитами та підручниками, дивляться в них з однакової близької відстані — й очі звикають до роботи в такому режимі: адже немає потреби дивитися вдалину... Тоді зоровий механізм перебудовується для роботи на близькій відстані. Короткозорість — не хвороба, а особливість, пояснюють окулісти. Дехто з фахівців підмітив іще одну закономірність: якщо дитина починає читати рано — до 6 років — ймовірність того, що у неї розвинеться близорукість, більша.
Коли короткозорість уже є, треба не допустити, щоб вона прогресувала. Тут важливі вітамінотерапія, правильно організований режим дня, зменшення зорових навантажень. Деякого, або й суттєвого, покращення зору можна добитися за допомогою тренування акомодаційного м’яза ока з допомогою спеціальних пристроїв, які є у кабінетах охорони зору. У таких кабінетах борються з короткозорістю, далекозорістю, косоокістю, астигматизмом. Заняття проводяться на апаратах. Тренування акомодаційного м’яза здійснюється з допомогою лінійок і призм.
При лікуванні амбліопії (коли знижений зір і не допомагають окуляри) використовуються такі апарати, як амблеотренер, негатоскоп, бівізіотренер, просторово-частотний стимулятор, лазеростимулятор.
Батькам треба стежити вдома за тим, як дитина готує уроки: відстань під час читання від очей до книги має бути 30-33 сантиметри. Увечері потрібне штучне освітлення від настільної лампи (60 ват). Світло має падати на робочу поверхню зліва, очі при цьому нехай залишаються в тіні.
Негативно позначається на зоровій активності й недостача вітамінів у раціоні харчування дитини. Про це теж треба пам’ятати батькам.
Шкодять зору комп’ютер і телевізор. Лікарі-окулісти називають комп’ютер «чумою ХХІ століття», попереджують, що він руйнує сітківку ока, і дітям, особливо до 14 років, працювати за ним шкідливо. Заняття за шкільними програмами за допомогою комп’ютера іще виправдані, а от комп’ютерні ігри, на думку медиків, зовсім не потрібні, бо вони не лише псують зір, а й руйнують вразливу дитячу психіку. Утім, іноді комп’ютер можна використати з користю для... зору: в Інтернеті можна знайти програми для його поліпшення.
Одним із факторів, які сприяють розвитку або прогресуванню порушень зору, є частий перегляд телевізійних передач, особливо тривале просиджування біля екрана. Має значення й те, на якій відстані від телевізора сидить дитина, коли дивиться мультик чи кіно. Відстань до телевізора під час перегляду має бути не ближче, ніж 1,5–2 метри від чорно-білого і 2-3 метри від кольорового. Але й далі 5-6,5 метрів від телевізора сидіти не рекомендується. Екран має знаходитися на рівні очей або трішки нижче.
Найкраще, якщо кімната, де працює телевізор, освітлена верхнім світлом чи настільною лампою, які розміщені не в полі зору і не відображаються на екрані. Вдень телевізор слід дивитися в незатемненій кімнаті, й лише в сонячні дні закривати вікна легкими шторами. Очі втомлюються дужче, якщо зображення на екрані не чітке, часто змінюються яскравість і контрастність.
Лише лікар дасть індивідуальні поради щодо часу, допустимого для перегляду телепередач, роботи за комп’ютером (у межах шкільної програми), тривалості безперервної зорової роботи (при читанні), освітлення робочого місця для дітей, які страждають тими чи іншими порушеннями зору.
Дітям дуже корисно якомога більше бувати на свіжому повітрі — тож частіше організовуйте сімейні «вилазки» на природу. Тренує зір, допомагає боротися з близорукістю гра в бадмінтон, складання мозаїки тощо. Частіше переводьте погляд з ближніх предметів на дальні — і привчіть до цього дітей.
, «Полтавщина»