Хто ініціює та покриває свавілля Чередніченка

Вперше Сергій Чередніченко з’явився у публічному просторі Полтави восени 2013 року. Тоді він завісив все місто білбордами з написом «Що таке картка полтавця?». До цього він був практично не відомим мешканцям обласного центру. Між тим, його допублічна біографія викликає чималий інтерес.

Починаючи з 2005 року він працював радником представника компанії «Российские железные дороги» в Україні. Вочевидь, росіяни цінували свого молодого співробітника. В його розпорядженні знаходився зовсім недешевий автомобіль «Акура» (держномер АА 4441 НЕ). Саме на цьому автомобілі він скоїв жахливе ДТП, збивши на смерть 6-річного хлопчика в селі Мгар Лубенського району Полтавської області. Проти Чередніченка, як винуватця смерті хлопчика, була порушена кримінальна справа. Однак, за досі нез’ясованих обставин він уникнув відповідальності.

З 2008 року Чередніченко — на державній службі. Працював заступником начальника Полтавської обласної інспекції з контролю за лікарськими засобами, головним спеціалістом сектору Державної служби з лікарських засобів у Києві. З 2012 року — начальник Державної служби з лікарських засобів у Львівській області.

Звідки у людини, що недавно пішла з державної служби з’явилися гроші на десятки білбордів, Чередніченко пояснити так і не зміг. Тим не менш, він витратив на рекламу суму, рівну його заробітній платі за декілька років.

Незабаром він зареєстрував ГО «Відродження Полтави» і активно включився в регіональну політику. І майже відразу став фігурантом резонансного скандалу. У червні 2014 працівники СБУ в Полтаві вилучили у місцевого жителя екземпляри газети «Новоросія». Цим «місцевим жителем» виявився Ігор Нестеренко, який брав активну участь у акціях ГО «Відродження Полтави» разом із Сергієм Чередніченком. Частина тиражу, як виявилося, зберігалося в офісі «Відродження Полтави». Нестеренко втік з країни, а Чередніченко знову уникнув покарання.

Вже тоді у багатьох полтавців виникло запитання, як йому вдається виходити сухим з води в ситуаціях, де пересічному громадянину загрожували б роки тюрми? І яких покровителів він має?

Другий етап політичної біографії Чередніченка тісно пов’язаний з ім’ям екс-мера Андрія Матковського. Балотуючись в міську раду від «команди Матковського» Чередніченко займався винятково тим, що поливав брудом опонентів колишнього міського голови. Більше за всіх дісталося меру Полтави Олександру Мамаю. Хоча Чередніченко не гребував і фігурами дрібніше. Багатьом запам’яталася мерзенна витівка Чередніченка спрямована проти кандидата від партії «Сила людей» Сергія Бикова. Нагадаємо, що представившись журналістом, Чередніченко знущався над кандидатом і його дружиною.

Ще один скандал пов’язаний з Чередніченком ініціював Голова Народної Ради міста Полтави В. Б. Дащенко. Він опублікував наступну інформацію. «ГО «Народна Рада міста Полтави» отримала пакет документів стосовно психічного здоров’я депутата Полтавської міськради Сергія Чередніченка. У документах є підтвердження, що нинішній депутат хворий на шизофренію, у зв’язку з чим за законом має низку обмежень». Сам Чередніченко наполягав на перевірці даної інформації. Однак це виявилося неможливим, оскільки з’ясувалося, що з обласного центру МСЕК № 1 медичні документи депутата просто викрали.

Потрібно відзначити, що медовий період Матковського і Чередніченка виявився недовгим. Після укладення пакту між Матковським і Мамаєм, за наявною у нас інформацією, Чередніченко зажадав свою частку. В якості бонусу він вимагав віддати йому контроль над благодійними внесками у полтавських лікарнях і навіть зареєстрував відповідний фонд. Коли ця афера не вдалася, вимагав собі посаду головлікаря однієї з полтавських лікарень. Не отримавши й цього — образився і оголосив про складання з себе депутатського мандата. Правда, не безкоштовно. Андрій Матковський опублікував розписку, згідно з якою зраду інтересів своїх виборців Чередніченко оцінив у сто тисяч гривень.

Формат нашої статті не дозволяє нам розповісти про всі подвиги нашого героя. Ми залишимо за лаштунками епізоди з будівництвом шибениці для полтавських лікарів, і з обливанням людей кров’ю, і з організацією у Полтаві незаконних пасажирських перевезень. Кому цікаво — Гугл в поміч.

І ось тепер нове загострення. 7 березня 2018 року Чередніченко прийшов на засідання міськвиконкому в оточенні декількох своїх поплічників. Користуючись потуранням поліції екс-депутат незаконно утримував працівників виконкому в залі засідання. В цей час його підручні побили працівників виконкому Ігоря Веригу і Романа Мельника.

Крім цього, в середовищі полтавських підприємців з’явилася інформація про спроби рекету з боку Чередничінка. Схема проста — спочатку інформаційні вкидання з брехливими звинуваченнями. Потім організація вуличних пікетів та інших маніпуляцій, які блокують роботу успішних підприємств. Ну і останній етап — пропозиція вирішити проблеми за плату.

Коментувати тут нічого. Цікаво зрозуміти, хто зараз буде покривати злочинну діяльність Чередніченка? Ми знаємо, що нещодавно він очолив міську організацію партії Іллі Киви. Ми так само знаємо, що сам Кива член команди міністра Авакова. Так хто ініціює свавілля Чередніченка? Він сам? Ілля Кива? Арсен Аваков? Хотілося б почути відповідь на це питання від самого міністра або його соратника...

Олексій БЕРЕЗЯНСЬКИЙ, полтавець