Апеляційний суд залишив міжнародного кіберзлочинця Геннадія Капканова під вартою

Сьогодні Апеляційний суд Полтавської області розглянув скаргу полтавця Геннадія Капканова, підозрюваного у міжнародних кіберзлочинах. У лютому його взяли під варту за підозрою у посяганні на життя правоохоронця. Нині суд відмовився пом’якшувати цей запобіжний захід.

Апеляційну скаргу розглядала колегія суддів у складі Андрія Рябішина, Василя Маліченка та Алли Гонтар. Сторону обвинувачення представляли прокурори Андрій Литвин та Володимир Живило, сторону захисту — адвокат Ігор Гонжак.

Захисник подав одразу два клопотання щодо зміни запобіжного заходу. Одне стосувалося тої міри, яку Геннадію Капканову обрали заочно — після його втечі у 2016 році та оголошення у розшук.Тоді суд також постановив взяти його під варту одразу після того, як Капканова розшукають. Друге клопотання стосувалося того запобіжного заходу, обраного 26 лютого.

Праворуч — адвокат Ігор Гонжак

Адвокат Ігор Гонжак просив для свого підзахисного більш м’яку міру запобіжного заходу. На його думку, прокуратура і слідчі не довели, що Геннадій Капканов вчинив злочин за ст. 348 ККУ (Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця). Захисник просив посадити підозрюваного під цілодобовий домашній арешт.

За версією захисту, 30 листопада 2016 року правоохоронці почали стукати у двері квартири Геннадія Капканова, щоби провести обшуки. Чоловік не знав, що то поліція, і подумав, що до помешкання вдираються бандити. Він двічі зателефонував матері і сказав їй, що доведеться застосовувати зброю.

І він її застосував. Під час попереднього засідання в Октябрському райсуді Геннадій Капканов заявив, що стріляв у підлогу. Чоловік насправді ні в кого не поцілив. Однак прокурори називають потерпілого поліцейського на прізвище Темник. За їхньою версією, саме на його життя посягав підозрюваний.

За словами Ігоря Гонжака, коли Октябрський райсуд Полтави відпустив Геннадія Капканова у 2016 році, він не знав, що його розшукують. Підозри про вчинення злочину за ст. 348 ККУ йому також не вручали.

Прокурор Володимир Живило

Прокурор Володимир Живило заперечив проти аргументів адвоката. За його словами, наявні ризики того, що Геннадій Капканов переховуватиметься від слідства. Адже він був у розшуку, ухилявся від вручення підозри, а під час обшуку у нього знайшли підроблений паспорт. Коли ж Геннадія Капканова відпустила суддя Лариса Кулешова, правоохоронці збиралися вручити підозру за ст. 348 ККУ, але не могли, бо він зник.

У результаті, заслухавши аргументи усіх сторін колегія суддів порадилася і прийняла рішення. Скаргу Геннадія Капканова не задовольнили. Обидва клопотання відхилили і залишили під вартою на 2 місяці.

Судді Василь Маліченко, Андрій Рябішин та Алла Гонтар

Нагадаємо, Геннадій Капканов — 35-річний уродженець Полтави, один з організаторів міжнародної злочинної платформи «Avalanche», яка функціонувала 7 років. Через цю мережу щодня контролювалися до півмільйона комп’ютерів по всьому світу. Капканова затримали у Полтаві 30 листопада 2016 року  в ході міжнародної спецоперації за участю правоохоронців 30 країн. Під час обшуку на орендованій ним квартирі поліцейські вилучили ноутбук, гроші та флеш-накопичувачі.

1 грудня 2016 року Октябрський райсуд Полтави розглянув клопотання представника Генпрокуратури України про його арешт. Взяти під варту полтавська суддя Лариса Кулешова його відмовилася. Після засідання Геннадій Капканов зник із зали суду. Пізніше його оголосили у міжнародний розшук.

25 лютого Геннадія Капканова затримали у Києві та відправили до Полтави для обрання міри запобіжного заходу. З собою він мав підроблений паспорт на ім’я іншої особи. 26 лютого суддя Октябрського райсуду Полтави Олена Шевська ухвалила взяти його під варту на 60 діб без права внесення застави.

Відповідно до українського законодавства, Геннадію Капканову інкримінують причетність до вчинення кількох кримінальних правопорушень:

• ч. 3 ст. 209 ККУ (Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі);
• ч. 1 ст. 361 ККУ (Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації);
• ч. 2 ст. 342 ККУ (Опір правоохоронцю під час виконання ним службових обов’язків, члену ГФ з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцю під час виконання цими особами покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку);
• ч. 4 ст. 190 ККУ (Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою).

Дарина СИНИЦЬКА, Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»