Нардеп Тарас Батенко: УКРОП починає президентські праймеріз

Довідково. Батенко Тарас Іванович народився 20 червня 1974 року у Львові. Є народним депутатом України VIII скликання, головою підкомітету з питань нафтової, нафтотранспортної галузі та нафтопродуктозабезпечення Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, кандидатом політичних наук, членом наукового товариства ім. Т. Шевченка. Тарас Батенко написав низку книг, присвячених національно-визвольним змаганням України XIX-ХХ ст., відродженню Галичини та національної Церкви, політв’язням Богдану та Михайлу Гориням, Івану Гелю. Його фахові дослідження політичних персоналій минулого України, Росії, країн СНД, а також політичний портрет Володимира Путіна з гострою критикою авторитарного режиму в Росії викликали значний резонанс у наукових колах.

Оцінка роботи Полтавського обласного осередку партії «УКРОП»

Основна мета візиту Тараса Батенка на Полтавщину — представлення своєї програми, як кандидата на посаду голови політсили, знайомство з новими членами полтавського осередку партії та проведення ревізії виборчої програми ОТГ.

Так, УКРОП на Полтавщині показав один із кращих результатів. Партія має друге місце за кількістю мандатів за результатами всіх ОТГ. В цілому ж по Україні партія входить до першої п’ятірки.

— Робота наших партійців на Полтавщині є дуже динамічною, якісною, інноваційною. Це нові, молоді люди, досвідчені керівники управлінь, директори шкіл та підприємств і їхніх підрозділів, керівники комунальних закладів. Це велика команда і одна з кращих по Україні, яку очолює Сергій Соловей. Я задоволений зустріччю, роботою, тим аналізом результатів виборів, який вони сьогодні представили. Я вітаю пана Сергія, якого на конференції переобрали головою обласної парторганізації.

УКРОП планує найближчим часом розпочати президентські праймеріз

— Ми готуємось до з’їзду партії УКРОП, який для нас важливий і історичний. Це фактично офіційно початок виборчого процесу. Хоча до виборів Президента ще далеко, ми починаємо праймеріз, які будуть цікаві, оскільки практично жодна партія в Україні такої процедури не проводила, — розповів Тарас Батенко.

За словами нардепа, партія взяла кращі зразки європейської та американської практики. УКРОП реєструватиме своїх кандидатів. Зареєстровані кандидати від УКРОПу до кінця літа представлять свої програми в усіх регіонах України. Далі кожна обласна організація голосуватиме за них, і після — з’їзд обере кандидата в президенти. Це буде процес, розтягнутий майже на рік часу, який має увінчатися затвердженням виборчої програми кандидата в Президенти. Паралельно з цим партія визначить кандидатів по мажоритарних округах у Верховну Раду України й у місцеві органи влади.

Мета партії — це зміна не тільки перших осіб, а й усієї системи влади.

— Наразі членів «Українського об’єднання патріотів —УКРОП» чекають вибори голови політсили. Нового очільника укропівці обиратимуть уже в березні на черговому з’їзді партії в Києві. Все це відбуватиметься демократично. Не просто приїхали, підняли руки, проголосували й забули. За положенням про обрання голови партії, у нас має бути альтернатива. Якщо ця альтернатива не буде витримана, ніхто не визнає вибори легітимними. У нас немає нав’язаних кандидатів, готових прізвищ на кандидата в президенти чи на голову партії. У нас всюди внутріпартійна здорова дискусія, — розповів Тарас Батенко.

За його словами, зараз УКРОП хоче показати оновлену програму та ідеологію партії, яку реалізує на майбутніх президентських та парламентських виборах. Це довгий 1,5-річний шлях. Його останній проміжний етап — вибори 2020 року, коли буде перезавантаження органів місцевого самоврядування.

До цього у партії проведуть ревізію кадрів. Це дозволить вийти з кращим бойовим ресурсом для перемоги на місцевих виборах 2020 року.

Три етапи, які ставить перед собою партія УКРОП, що дозволить змінити усю систему влади в Україні:

1. Президентські вибори. У них взяти активну участь, щоби кандидат міг потрапити у другий тур (очевидно, що з першого туру навряд чи хтось виграє, як це було в 2014 році) або зайняти таку сходинку, яка б капіталізувала партію на парламентських виборах.
2. Стати парламентською партією.
3. Мати достойне представництво на виборах у місцевих радах. Партія показує, що на місцевих радах ми, будучи у першій п’ятірці, беремо 7-9% на виборах ОТГ.

Також УКРОП має план у разі позачергових президентських виборів.

— До виборів Президента лишається фактично рік. Тому позачергові вибори, на мою думку, можливі лише у разі політичного зриву в країні: Майдан, соціальний вибух, політичний вибух. Ми до такого не закликаємо у жодному разі. Країна не переживе ще одного Майдану. Це буде велике кровопролиття. Ми вважаємо, що владу треба змінювати у конституційний демократичний спосіб, а не силовими методами. Якщо ж будуть форс-мажорні обставини, як це прогнозують певні міжнародні аналітичні структури, то ми будемо оперативно збирати з’їзд партії і обирати найдостойнішого, — розповів Тарас Батенко.

Про війну та свободу слова

Тарас Батенко — один з ініціаторів квот для друкованих ЗМІ. Він вважає, що у країні, яка має одну державну мову, можливий саме такий спосіб національної ідентичності.

— Ми живемо у незалежній Україні 27 років. За стільки років вже можна було б щось придумати. Українізація має бути радикальною. Інакше ми можемо втратити свою національну ідентичність. А нам є що втрачати та захищати. Ми пройшли шлях збільшення квоти української мови в електронних ЗМІ. Такий закон ухвалений. Я вважаю промахом, що такого не було в друкованих ЗМІ. Має бути 50% і більше української мови. Ми добиватимемось ухвалення відповідного закону, — заявив нардеп.

На його думку, спроби Нацбанку отримати доступ до рахунків топ-менеджменту каналу «1+1» також є посяганням на свободу слова.

— Проблема в тому, що це вже є системою тисків на журналістів України. В нас не розслідуються справи вбивства журналістів, на журналістів тиснуть, нав’язують «темники». Особливо разюче це видно з телеканалами. Тому що телеканали — це той засіб масової інформації, який найбільш активно може достукатися до свідомості людей. Звичайно, що кожен подразник, який ми розцінюємо як тиск на свободу слова, ми будемо жорстко присікати на кожному рівні. Адже це стосується не тільки 1+1, але й телеканалів NewsOne, ZIK тощо. Свого часу в 1+1 хотіли забрати ліцензію свого часу. Переконаний: якщо «впаде» 1+1, то впадуть й інші незалежні об’єктивні телеканали України. А якщо вони «впадуть», ми поповнимо перелік авторитарних країн. І тоді ми будемо захищати свободу слова вже не шпальтах газет і не боротися за квоти, а боротися в принципі за право говорити правду не тільки в друкованих джерелах, але й у соцмережі «Фейсбук», — розповів Тарас Батенко.

У контексті авторитарних країн та сьогодення голова політради УКРОПУ назвав, які кроки повинна зробити влади для закінчення війни на сході України:

1. Перестати брехати.
2. Дивитися на Мінські угоди не на як безальтернативні.
3. Бути учасниками у переговорному процесі «Волкер — Сурков».
4. «Достукатися» до «Великої сімки», адже в нас там немає адвокатів. Такою країною може бути Канада. Вона має чітку послідовну позицію підтримки і надання летальної зброї, впровадження гуманітарних і військових проектів тощо.

— Україна не допрацьовує у міжнародній площині. У партії УКРОП є багато пропозицій. Наші ряди поповнила низка військових експертів. Серед них — генерали, які працювали в РНБО. Зараз вони готують напрацювання в плані військової доктрини і того, що стосується завершення війни, — повідомив народний депутат.

Андрій ПЕТРОВ, «Полтавщина»