Чотирьох спільників екс-керівника полтавського «Правого сектору» визнали винними у розбої

Київський райсуд Полтави виніс вирок чотирьом членам ОЗГ, які грабували мешканців Полтавщини на чолі з екс-керівником полтавського «Правого сектору» Марком Чаусом. Двом з обвинувачених призначили по 8 років ув’язнення, двом іншим — по 3 роки умовно. Про це «Полтавщині» стало відомо з реєстру судових справ.

Нагадаємо, обвинувальний акт стосовно чотирьох спільників Марка Чауса направили до Київського райсуду у жовтні 2016 року. Імена обвинувачених:

• Вардосанідзе Шалва Аждаріч;
• Осіашвілі Валеріан Отарійович;
• Фесюра Ярослав Миколайович;
• Тютюнник Рамазі Заурієвич.

Згідно з матеріалами справи, влітку 2015 року Марк Чаус, будучи головою Полтавської обласної організації руху «Правий сектор», запропонував двом двом знайомим, членам «Правого сектору», нападати на людей. Вони погодилися. Цими двома були Шалва Вардосанідзе та Валеріан Осіашвілі.

Шалва Вардосанідзе

Валеріан Осіашвілі

Як вказано у тексті вироку, троє спільників нападали на людей під виглядом боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, ігровим бізнесом, проституцією тощо. Вони залякували людей, били їх та грабували.

Ярослав Фесюра

Поліція довела причетність осіб до п’яти епізодів пограбування. Ярослав Фесюра та Рамазі Тютюнник підключили під час останніх двох.

Епізод № 1

Марк Чаус був винен потерпілому 35 тис. грн за ремонтні роботи, але не планував їх віддавати. Використавши це, як мотив, він запропонував чоловіку за свій рахунок допомогти перевезти меблі з села Копили до кафе «Чарівний горщик» (раніше було розташоване по вул. Гоголя, 38 і належало дружині Чауса, а зараз закрите). 27 липня 2015 року, вже у Копилах, погрожуючи автоматом Калашникова та гранатою, Чаус із двома спільниками та ще одним невідомим, стали вимагали з потерпілого 50 тис. грн або його вантажівку. Для більшого залякування його кілька разів вдарили в обличчя та по тулубу.

Епізод № 2

Того ж дня, 27 липня, обвинувачені приїхали до села Чапаєве Чутівського району. Там вони вимагали з іншого потерпілого 930 тис. грн. Вимогу вони мотивували тим, що чоловік заборгував третій особі за договором позики 2013 року, згідно з рішенням Чутівського райсуду. Потерпілий заперечив, що «гості» можуть вирішувати такі питання. Тоді його побили та потягли до автомобіля Audi А4, на якому вони всі приїхали. Чоловік вирвався, але його наздогнали, знову побили та вдарили по голові цеглою. При цьому постійно тримали на прицілі автомата Калашникова.

Шалва Вардосанідзе та Валеріан Осіашвілі біля Audi A4

Цю ж Audi можна було побачити на акціях «Правого сектору» у Полтаві

Епізод № 3

Вже за місяць, 15 серпня, на тому ж автомобілі, Чаус, Вардосанідзе та Осіашвілі прибули до ТЦ «Злато місто» у Полтаві. Вони зайшли до ювелірної майстерні, знайшли власника і почали вимагати з нього $1200 (на той час 26 412 грн). Вимогу аргументували тим, що чоловік винен ці гроші третій особі і, за рішенням Октябрського райсуду від 26.11.2008, має їх повернути. Той відмовив і сказав, що вирішуватиме питання тільки в суді. Члени ОЗГ пригрозили йому фізичною розправою і пішли. Потім з’являлися ще двічі, але грошей так і не отримали, хоч і погрожували розгромити майстерню.

Епізод № 4

Ще за місяць до Чауса та двох його спільників долучилися ще троє чоловіків, один з яких — Рамазі Тютюнник. Вони заздалегідь все спланували та зібрали інформацію про майбутню жертву. Надвечір, 28 вересня 2015 року, вони прибули до будинку потерпілого, дочекалися, поки туди зайде чоловік, з яким той домовився про зустріч, та увірвалися до його квартири. Одразу почали бити та повалили обох на підлогу обличчям донизу.

Погрожуючи застосувати силу, нападники вимагали видати кошти, наркотичні засоби, цінні речі. Власник квартири вказав на місце, де зберігав гроші і просив лише не чіпати нікого з потерпілих.

У результаті нападники забрали:

• 74,2 тисячі гривень, 1000 доларів США, 60 євро;
• золоті прикраси;
• комп’ютерну та побутову техніку;
• дві вудки;
• три мобільні телефони;
• аксесуари;
• документи;
• постільне приладдя.

Загальна вартість усього, що вони забрали, склала 200 тисяч гривень.

Епізод № 5

У квітні 2016 року до злочинної групи приєднався ще і Ярослав Фесюра. 2 квітня вони прибули до будинку потерпілих. Фесюра заздалегідь домовився про зустріч і коли зайшов до квартири, туди увірвалася група з кількох чоловіків, троє з яких — Чаус, Вардосанідзе, Осіашвілі та Тютюнник.

Потерпілих закрили на кухні. Разом з ними залишили п’ятого чоловіка, справа якого виділена в окреме провадження, та ще двох невідомих у масках. Для залякування, одну з потерпілих вдарили по нозі.

В цей час Чаус разом з Вардосанідзе обшукували квартиру і забирали особисті речі господарів. Вони забрали:

• 14 тисяч гривень;
• мобільний телефон;
• годинник;
• парфуми.

Загальна вартість награбованого склала 17,5 тисяч гривень.

У судовому засіданні Шалва Вардосанідзе повністю заперечив свою причетність до злочинів і заявив, що свідки та потерпілі його оговорюють. Валеріан Осіашвілі повністю не визнав провину і відмовився від будь-яких показів. Рамазі Тютюнник та Ярослав Фесюра повністю визнали провину. Перший заявив, що під час злочину тільки супроводжував Марка Чауса та Шалву Вардосанідзе, а потім поклав до багажника машини саббуфер, який йому дали. Другий заявив, що Шалва Вардосанідзе запропонував йому просто провчити дівчат у борделі.

Вирок

Головуючий суддя Андрій Антонов, заслухавши покази та матеріали справи, виніс наступний вирок. Шалву Вардосанідзе та Валеріана Осіашвілі він визнав винними у розбоях, вимаганнях та примушуваннях до виконання цивільно-правових зобов’язань (ст. 187 ч.4, 189 ч.4, 355 ч.3 КК України). Обом призначив по 8 років ув’язнення з конфіскацією майна. Рамазі Тютюнника та Ярослава Фесюру суддя визнав винними лише у розбоях (ст. 187 ч.3 ККУ). Обом призначили по 5 років позбавлення волі з іспитовим строком по 3 роки.

Розшукова картка Марка Чауса на сайті МВС

Самого підозрюваного в організації ОЗГ Марка Чауса правоохоронцям притягнути до відповідальності поки не вдалося. За тиждень після того, як його посадили під домашній арешт, він зник. Спочатку чоловіка оголосили у державний розшук, а потім — у міжнародний і досі не знайшли.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»