Коаліція ліберальних сил: чутки чи реальність?
В Україні може бути створений новий союз — партій Анатолія Гриценка «Громадянська позиція», «Самопомочі» Андрія Садового, Руху нових сил Міхеїла Саакашвілі і Демократичного Альянсу.
Чутки про можливе об`єднання ширяться давно, а після того, як в інтернеті з`явилося фото зустрічі Анатолія Гриценка, Міхеїла Саакашвілі, Андрія Садового та Василя Гацька стало очевидно, що ці розмови мають під собою реальне підгрунтя. Учасники зустрічі опосередковано підтверджують інформацію. З їхніх вуст лунають тези накшталт — «так, перемовини щодо об’єднання тривають», «так, треба об’єднати зусилля для розв’язання нагальних проблем у країні», «так, можливий спільний похід на вибори», — стверджує газета Експрес, журналісти якої поспілкувалися із головою Координаційної ради партії «Громадянська позиція» Анатолієм Гриценком, лідером Демократичного альянсу Василем Гацьком, та представником Руху нових сил, екс-заступником начальника Одеської митниці Семеном Кривоносом
— Що змусило вас вийти на діалог з іншими політсилами?
Анатолій Гриценко: — Ми повинні усвідомити декілька речей. По-перше, країна наближається до дна, до червоної лінії, до точки неповернення. Після цієї точки буде або занепад, тобто failed state (з англійської — неспроможна держава), або, навпаки, концентрація зусиль, відштовхування від дна і рух уперед. Це мають розуміти усі, хто готовий змінювати ситуацію у країні політичним шляхом. По-друге, зрозуміло, що надприбутки, накопичені внаслідок мародерства, неприхованого монополізму, спонукатимуть нинішню владу боротись на виборах до останку всіма доступними засобами. Це буде непроста боротьба. У них мільярди, контроль над більшістю ЗМІ, вплив на ЦВК, силовий блок. Перемогти на виборах, знищити олігархат як клас, відновити справедливість буде нелегко. Тому вже треба об’єднувати зусилля, показувати нашим міжнародним партнерам, що є альтернатива, не чекаючи виборів — строкових чи дострокових.
Василь Гацько: — Зрозуміло, що інструментом вирішення найважливіших проблем українського суспільства та державного суверенітету можуть бути вибори. Важливо, щоб після виборів управління державою перейшло з рук олігархії, яка використовує її для власного збагачення, до політичних сил, які представлятимуть інтереси громади. Але вибори — це питання радше технічного характеру. Перше, що посадило нас за стіл переговорів, — ситуація, яку маємо нині в країні.
— Чому вирішили вести перемовини саме між цими чотирма політсилами?
Анатолій Гриценко: — Ми проводимо переговори з тими політичними силами, які ближчі до нас за цінностями, базовими установками. Це — «Самопоміч» Садового, Рух нових сил Саакашвілі, Демальянс, «Сила людей», деякі депутати з різних фракцій чи позафракційні. Треба формувати команду зі справді небайдужих людей, які мають потенціал. Щоб потім не було таких кадрових призначень, які були навіть після Майдану, коли людей, абсолютно не готових до роботи в тій чи тій сфері, садили в міністерське крісло. Повинні прийти професіонали, які з першого дня працюватимуть у рамках єдиних цілей.
Василь Гацько: — Ці політсили сьогодні не лише схоже оцінюють ситуацію в країні, а й пропонують схожі підходи до розв’язання найважливіших проблем у країні. Ми координуємо свої зусилля, щоб зміцнити державний суверенітет, відновити територіальну цілісність, дати можливість і серйозний поштовх для розвитку середнього класу.
Семен Кривонос: — Насправді ми спілкуємося з усіма здоровими, чесними й передусім патріотичними силами, які готові працювати задля зміни старої клептократичної системи, яка роз’їдає нашу країну зсередини. І надалі готові вести перемовини з усіма демократичними силами й говорити про об’єднання.
— Не припускаєте, що домовленості можуть залишитись на рівні домовленостей через виникнення певних проблем, для прикладу, з обранням лідера?
Василь Гацько: — Коли інтереси української громади є пріоритетом № 1, то ні про які лідерські амбіції не може йтися. Країна з тими викликами, що є перед нею, потребує лідерства загалом великої кількості ініціативних і відповідальних людей. Тому не вважаю, що такі речі ставатимуть перешкодою. — Яку мету ставите перед собою?
Семен Кривонос: — Нам для реальних змін, для проведення болісних реформ, для зламу бюрократичної системи потрібна перемога на виборах. Чи строкових, чи дострокових, це вже покаже час.
Анатолій Гриценко: — Мета наших переговорів — однією силою, а не різними колонами йти на вибори, перемагати, отримувати владу, брати відповідальність, змінювати країну. Нам не цікаво просто здолати 5-відсотковий бар’єр, мати фракцію із 15 — 20 людей і ні на що не впливати. Треба формувати команду перемоги, яка б дала шанс і потім не спаплюжила цього шансу. В. Гацько: — Перемога на виборах — це тактична потреба. Тому що вона дає можливість реформувати парламентську коаліцію, створити новий уряд і втілювати зміни. Але цього мало. Консолідація має дати перемогу та потужний поштовх для змін. Нам треба вивчити помилки минулого. А це означає, що слід забрати й ніколи більше не віддавати управління державою олігархам. Нині ми потребуємо і свого президента (тобто від середнього класу), і свого парламенту, який представлятиме українську громаду й середній клас, і свого уряду.
Василь Перепелиця
Наше видання звернулося за коментарем до голови Полтавської обласної організації партії «Громадянська позиція» Василя Перепелиці стосовно того, чи розпочаті перемовини про об`єднання ліберальних сил на рівні Полтавщини.
Василь Перепелиця: Перше і найголовніше — ми маємо припинити практику — там, де два українця, три гетьмани. Давайте визнаємо те, що політики, які в тому числі представляють сьогоднішню владу, захопившись змаганнями за особисте збагачення та вплив, довели країну до межі. Потрібно докласти надзусиль, щоб виправити ситуацію — інакше ризикуємо взагалі втратити державу. Тому, єднання державницьких і конструктивних сил, це не просто тактичне питання спільної участі у виборах. Це стратегічне питання збереження України. І на рівні Полтавщини так само — якщо ми хочемо, приміром, вберегти Полтаву, яка сьогодні реально нищиться і грабується, то нам так само потрібно об`єднувати зусилля і діяти. Протистояти цілій системі справа не проста. Якщо на Всеукраїнському рівні почалися обнадійливі тенденції, я не бачу перепон для єднання на місцях. Зрештою, коли є єдина і шляхетна мета — в даному випадку це реально змінити країну, є достойні люди, які готові спільно працювати в інтересах держави, не повинно бути причин, які б стали на заваді.