Пішов із життя директор Полтавського турбомеханічного заводу Леонід Гаврилович Гусак
Леонід Гусак пройшов на виробництві усі сходинки виробничого зростання, був народним депутатом, дякуючи йому було зведено житловий масив 109-го мікрорайону дитячий садочок та заводську поліклініку
7 березня 2017 року на сімдесят восьмому році життя перестало битися серце Леоніда Гавриловича Гусака — авторитетного виробничника республіканського масштабу, народного депутата України Верховної Ради України третього скликання.
Леонід Гусак
Народився Леонід Гаврилович 29 серпня 1939 року у Полтаві в сім’ї робітника.
Після закінчення середньої школи свою тривалу трудову біографію розпочав учнем токаря, токарем-розточувальником Полтавського турбомеханічного заводу. Після закінчення Харківського політехнічного інституту працював інженером-конструктором, механіком цеху, начальником Конструкторського бюро, заступником секретаря, секретарем парткому, заступником головного інженера, заступником директора з виробництва рідного Полтавського турбомеханічного заводу, пройшовши на виробництві всі сходинки професійного зростання.
З 1981 року на керівних посадах Київського райвиконкому м. Полтави, 1-го секретаря Київського РК КПУ м. Полтави.
З листопада 1985 року — директор Полтавського турбомеханічного заводу; з 1997 року — голова правління ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод».
У березні 1998 року обраний народним депутатом України Верховної Ради України третього скликання по 144-му виборчому округу. Під час роботи у вищому законодавчому органі держави був постійним членом Комітету з питань промислової політики.
Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «За заслуги» III та ІІ ступеня, Знак Пошани, Почесною Грамотою Президії ВР УРСР.
Заслужений енергетик України.
Дякуючи йому було зведено житловий масив 109-го мікрорайону м. Полтави, дитячий садочок, заводську поліклініку. Леонід Гаврилович сприяв створенню трудових династій, продовжувачі яких працюють на ПТМЗ і нині.
Творчий підхід до виробничих питань був завжди притаманний Леоніду Гавриловичу. Його невід’ємними рисами були відповідальність, вимогливість до себе і підлеглих, порядність і діловитість. Леонід Гаврилович був авторитетним виробничником, вмілим організатором, вимогливим і водночас людяним керівником, який свою діяльність тісно пов’язав з Полтавським краєм.
Світла пам’ять про Леоніда Гавриловича назавжди залишиться в серцях всіх, хто його знав.
В. Головко, О. Біленький, А. Пісоцький, Є. Холод, А. Ханко, О. Пругло, Р. Товстий, М. Білокінь, І. Іщенко, В. Барабан, В. Головко, М. Данилейко, М. Дронін, В. Животенко, С. Змієвець, С. Кожемяко, О. Кудацький, Г. Лєготкін, В. Приходько, В. Псєха, Р. Черняк, І. Чередниченко, В. Чміль, О. Удовіченко, М. Хворостян, Б. Чичкало, В. Фомічов, Ю. Янко