Полтавський пенсіонер, якого шахраї обікрали на 8000 грн, за рік повинен заплатити банку 10000 грн

Григорій Костоглод — 64-річний пенсіонер, мешкає в Полтаві. 2 лютого, близько 16 години, йому зателефонували на мобільний з прихованого номеру. Представилися співробітниками Ощадбанку, де полтавець відкрив рахунок для отримання пенсії. Чоловічий голос повідомив, що рахунок заблокований і щоб його розблокувати треба сказати 4 останні цифри номеру кредитної картки та CVV код. Довірливий пенсіонер сказав те, що просили. Коли рідні запитали, хто телефонував він розповів, що був дзвінок із банку і просили назвати номер. Схвилювавшись, що це могли бути шахраї, йому порадили сходити у найближче відділення Ощадбанку і перевірити рахунок.

На жаль, тривога виявилася не безпідставною. Співробітник банку перевірив рахунок — з картки зняли 8000 грн кредитних коштів. В банку дали виписку про зняття коштів і сказали прийти пізніше, щоб обговорити умови повернення коштів.

Григорій Семенович, як більшість пенсіонерів, після надходження пенсії кошти з картки одразу знімає. В той день, коли шахраї телефонували, на рахунку коштів не було, але був кредитний ліміт — 8 тисяч гривень. Пенсіонер говорить, що відмовлявся від кредиту, але його нав’язала співробітник відділення Ощадбанку на вулиці Дмитра Коряка (Червоноармійська), 5 Нона Шпехт.

Відділення Ощадбанку на вулиці Дмитра Коряка (Червоноармійська)

— Я говорив Ноні Вікторівні, що мені ніяких кредитів не треба, але вона змусила мене його оформити. Де я тепер знайду кошти? — бідкається пенсіонер.

За словами Григорія Семеновича, перед дзвінком йому прийшло 7 смс з кодом підтвердження у систему веб-банкінгу. Очевидно, шахраї намагалися зайти у систему веб-банкінгу. Пенсіонер говорить, що коду, вказаного в смс, не повідомляв.

Після банку Григорій Семенович звернувся в Київський районний відділ поліції. Його справа потрапила до слідчого Кравченка. Слідчий одразу повідомив, що шансів знайти шахраїв мало. До матеріалів справи слідчий долучив розписки про переказ коштів, телефон пенсіонера не перевіряв.

Після заяви в поліцію Григорій пішов до спеціалістів банку за консультацією. Нона Шпехт повідомила, що в такому випадку відповідальність на плечах пенсіонера, а не банку. Григорію Семеновичу треба у повному обсязі погасити кредит. Виплачувати його можна частинами або всю суму одразу. Якщо частинами, прийдеться платити 27% річних, тобто за рік вийде не 8, а 10 тисяч гривень. Тепер пенсіонеру кожного місяця треба залишати на рахунку 180 грн комісії і, скільки зможе, в тіло самого кредиту.

Співробітники Ощадбанку розповіли, що такі випадки часто трапляються з їх клієнтами. Жертвами шахраїв кожного дня стають дві-три людини. Кіберполіція поки нікого не знайшла, але припускає, що діє група шахраїв не з полтавського регіону. З Григорія Семеновича знімуть кредитні зобов’язання, якщо знайдуть шахраїв і гроші, але шансів на це дуже мало.

Таки випадки типові в наш час і важко впевнено сказати, хто винен. З однієї сторони, банк завжди повідомляє своїх клієнтів, що нікому особистих даних говорити не треба. При подібних дзвінках треба одразу звертатися в поліцію або просто класти слухавку. Нещодавно на прес-конференції директор Полтавської філії ПриватБанк Олександр Цись розповів, що жертвами шахраїв у 2016 році стало близько 2 тисяч клієнтів банку. Шахраї потрапляють і на самих співробітників банку. Так Олександр Цись розповів, що йому також телефонували, представилися з ПриватБанку і просили назвати номер картки. Олександр Цись одразу ж сказав, що є директором банку.

З іншої сторони, є люди, які не можуть або не хочуть розбиратися в банківських паперах і підписують договір, який їм показують співробітнику банку. Так банки нав’язують кредити, страховки на інші послуги, які можуть вийти боком. Спеціалісти банку за такі договори отримують додаткові премії. Також питання, звідки шахраї беруть бази даних клієнтів банку.

Шахраям потрібна частина інформації. Далі вони грають на довірі і необізнаності людей. В свою чергу банкам потрібні довірливі люди, які підпишуть будь-які контракти. Такі люди стають жертвами як шахраїв, так і банків.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»