Сорочка, яку сестра вишила брату перед війною, збереглася до цього дня

Незабаром у Пирятині відкриють музей старожитностей. Експонатами музею стануть речі місцевих жителів. Хто ніс монети, хто рушники, хто ікони і пісенники. Тамара Козирєлова передала на зберігання найсокровенніше, що було у родині, – сорочку тата та зошит із довоєнними піснями.

— Цю сорочку моєму батьку Івану Пилипенку вишивала сестра Марія на 18-річчя. На перші зароблені гроші Маруся придбала фабричну тканину, дорогі нитки і цілу зиму вишивала її, — розповіла жінка. — Але не судилося батьку одягнути подарунок. 21 червня сестра урочисто вручила брату одяг, а наступного дня його забрали на фронт.

Іван лишив Марусі на збереження свої парубоцькі цінності: сорочку і збірку пісень. Місто окупували німці, сім’ю Пилипенків (батько-інвалід, мати і п’ятеро дітей) вигнали в сарай, бо в домі поселилися німці. Марія, як активістка колгоспного руху і комсомолка, змушена була переховуватись у родичів по селах, була зв’язковою партизанського загону. Де вона ховала братові «скарби», знала тільки вона.

У 1943-му, після звільнення від фашистів, Марія почала працювати у пожежній команді. У суто жіночій бригаді на озброєнні був віз із укріпленою помпою, та двоє коней.

Із фронту Іван повернувся без правої долоні. Тож, втративши надію на навчання, з радістю очолив пожежну бригаду дівчат. І пропрацював у ній 45 років.

— Напередодні смерті, в 1997 році він передав мені найсокровенніше, що мав, – сестрину сорочку і пісенник, а ще фото, де вони з сестрою такі щасливі, — говорить Тамара Казирєлова. — Добре, що буде музей, тепер я буду спокійна за ці речі.

— У місті давно назріла потреба у такому закладі, адже люди раді поділитися своїм сокровенним, а нікому віддати, — розповів Валерій Сабельников, голова благодійного фонду. — Пирятинці розповідали, що у краєзнавчому музеї їхні речі беруть із неохотою. Одного разу бабуся перед смертю понесла туди раритетні шпаги 1812 року. Не взяли... Повертаючись зі сльозами на очах додому вона продала їх першому зустрічному всього за 200 гривень. Коли ціна зброї тих часів – 17 тисяч доларів за штуку!