Коли «в гості» заходить кульова блискавка...

Мешканець села Селещини Машівського району порався у дворі, коли почалася гроза. Раптом він побачив вогняну кулю, яка пливла в повітрі прямо до нього. Чоловік розгубився і стояв, дивлячись на вогняне диво — не знав, що робити... Хтозна, чим би це закінчилося, але, вже наблизившись до господаря обійстя, куля несподівано відволіклася вбік: її привабив металевий стовп з відкритою порожниною всередині — одна з опор, на якій кріпилися ворота. Кульова блискавка попливла до цього стовпа і плавно увійшла в отвір.

В житло полтавки, яка, йдучи на роботу, залишила відкритою кватирку (а тут почалася гроза) кульова блискавка потрапила без перешкод: вона й приходить «у гості» до людей найчастіше через відкриті кватирки. Непрохана гостя спалила кольоровий телевізор, шнур від якого не був витягнутий із розетки, і обпалила шпалери...

Самотній дідусь із села Дружба Решетилівського району під час грози залишив відкритими вікно і двері. А протяг, як відомо, притягує кульову блискавку. Вогненна «гостя» не забарилася і спалила дідусеву хату (добре, що хоч він сам устиг вискочити надвір і врятувався).

Знайомі розповідали мені про ще багато подібних випадків, коли, зацікавившись природою кульової блискавки, я почала збирати інформацію на цю тему.

Викладачі кафедри фізики Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка вже багато років поспіль разом зі студентами вивчають це дивовижне природне явище, про кульову блискавку написано ряд наукових робіт. Однак, по великому рахунку, кульова блискавка залишається «білою плямою» в фізиці... Хоча в певній мірі «поведінку» її можна передбачити. Ми знаємо, що в грозу не варто залишатися надворі, відкривати кватирки, вікна, двері... Є думка, що кульова блискавка вловлює навіть слабке випромінювання енергії і прямує до її джерела, зокрема, й до людини: адже людський організм також виробляє електрику.

Випадки загибелі людей від кульових блискавок рідкісні. Значно частіше люди гинуть від лінійних блискавок, а кульова може спричинити пожежу, а коли доторкнеться до тіла людини, скоріш за все, тільки обпече. Хоча все залежить від величини заряду: кульові блискавки бувають великими й маленькими, але найчастіше їх діаметр — 15-30 сантиметрів.

«Поведінка» кульової блискавки непередбачувана. Іноді, проникнувши в приміщення, вона нічого не пошкоджує, обминає людину і, поблукавши, виходить тим же шляхом, яким увійшла. Саме так повелася вогненна гостя, коли «завітала» в квартиру моєї знайомої. Та якраз налила в склянку води, щоб попити, аж тут у відкриту кватирку вплила вогняна куля. Жінка, злякавшись, заклякла із склянкою в руці, а блискавка обійшла кругом людини, ніби розглядаючи її, і вийшла назовні через ту ж кватирку...

Правда, розповідали мені й про страшний випадок: у далекому від Полтави гарнізоні від кульової блискавки загинула теща військовослужбовця-полтавця. Вона в грозу сиділа на дивані й тримала на руках маленького внука, якого залишилася поняньчити. Раптом у кімнаті з’явилася кульова блискавка, прокотилася по підлозі, вдарилася об відро, яке стояло неподалік, відскочила від нього і влучила бабусі прямо в голову... Дитина залишилася живою й неушкодженою.

Кульову блискавку важко досліджувати експериментально: в природі вона з’являється несподівано, а отримувати її штучно в лабораторії ще не навчилися. Така блискавка буває білою, червоною або жовтою. Спостерігати її можна впродовж десяти секунд, іноді — впродовж кількох хвилин, потім вона або вибухає, або зникає безшумно. Запас її енергії приблизно від 100 до 10 000 Дж. За всіма гіпотезами вчених, кульова блискавка — це певний об’єм стиснутого газу. Як вона утворюється? За поширеною версією, на одній із стадій циклічного процесу взаємодії озону з киснем і азотом повітря утворюється молекула діоксину азоту, яка віддає надлишок енергії у вигляді кванта світла. В повітрі, де пройшла кульова блискавка, підвищений вміст озону і двоокису азоту. Але залишається одна з найскладніших загадок — загадка сферичної форми. «Хімічна» гіпотеза цього не пояснює.

Лауреат Нобелівської премії академік П. Л. Капіца допускав, що кульова блискавка підтримується зовнішнім джерелом, наприклад, дією надвисоких частот випромінювання. В експерименті Капіца спостерігав літаючий у густому газі під дією надвисоких частот випромінювання плазмовий об’єкт. Цей вільно літаючий газовий розряд дуже нагадував кульову блискавку...

Наталія ЖОВНІР, «Полтавщина»