Ігор Горжій: Голова Полтавської ОДА замість того, щоб займатися роботою, заважає працювати депутатам обласної ради

На початку розмови Ігор Горжій розповів про себе, аби наші читачі мали уяву про його досвід, освіту та фахові навики.

— Я народився в Полтаві, тут закінчив 10 класів, після чого пішов служити в Збройні Сили. Навчався в Полтавському нафтовому геологорозвідувальному технікумі, одночасно працював в нафтовій компанії. Маю три вищих освіти.Загальний трудовий стаж у мене 34 роки. Я пройшов шлях від простого робітника до генерального директора «Полтаванафтогазгеологія». Коли я прийняв це підприємство в 2002 році, то в країні був економічний колапс: працівникам не виплачували зарплату, були величезні борги по податках. Ми почали працювати з командою однодумців і ми добилися колосальних успіхів. Коли я в 2005 році з цього підприємства звільнився, заборгованості по зарплаті на підприємстві взагалі не було. 

Більше того, у нас заробітна плата піднялася на 110%. 

Як керівник, у своєму житті я створив не одне приватне підприємство. Мені би хотілося побачити ту людину, яка пише замовні статті про мене. Ця людина хоч шпаківню у своєму житті зробила?

— Зрозуміло, що у вас є успішний досвід керування підприємствами. Що можете розповісти про свою роботу як депутат?

— Депутат — це насамперед виразник інтересів громади. Тому левову частку свого часу депутати віддають громадській роботі: виїзні засідання, круглі столи, прийоми громадян. Всім, без винятку депутатам обласної ради я вдячний за роботу. Але робота депутата носить я б сказав так:декларативний характер. Ми бачимо проблеми людей, ми ці проблеми акумулюємо. Нам цю функцію делегують виборці, коли нас вибирають. А ось далі має підключатися до роботи інша гілка влади — виконавча, сама назва уже передбачає це! Чому депутат не може впливати на подальший процес? У депутата немає таких повноважень як у виконавчої влади. Депутат має право прийти в будь-який виконавчий орган і спитати, чому він не виконує свою роботу, але не більше!

— Я так розумію, як би ви не хотіли допомогти, ситуація в Біликах, Сенчі не можуть вирішити тільки депутати? 

— Дехто починає обвинувачувати в ситуації з Біликами мене, як голову екологічної комісії, але фахові люди розуміють хто тут винен. З 2011 року свинокомплекс в Біликах введено в експлуатацію. По 2015 рік ніхто цією проблемою не хотів опікуватися. Громадськість звернулася до депутатської комісії, ми тоді почали вислуховувати людей. Ми почали викликати всі контролюючі органи, вислуховувати заступників голови адміністрації. Ми почали цей процес, почули громаду і як рупор громади почали тиснути на владу.

Зрозумійте, ситуація ця виникла не вчора. І тут треба не тільки говорити про тих горе-бізнесменів, які створили нестерпні умови для життя людей. Тут треба говорити про тих, хто роками їм дозволяв це робити!

Те, що громадськість звернулася до нас — це ознака відчаю людей, а те, що ми почали широко про цю проблему говорити — це вже перший крок до вирішення проблеми. Раніше ж про це як про екологічну біду Полтавщини навіть мову ніхто не вів!

Вертикаль влади є тільки одна. Є голова адміністрації, який управляє усім процесом. Є голова адміністрації і в нього є відповідні підрозділи, які йому напряму підпорядковуються, то як ви думаєте, він може дати чітку команду надати 100% правдиву інформацію. Правильно, може, але чому він цього не робить? Тут є дві позиції, або голову обласної адміністрації вводять в оману, або йому це потрібно чи вигідно.

Цими замовними статтями вони хочуть самі відбілитися, вони не хочуть брати на себе відповідальність і визнати, що довели до відчаю людей. Це бездіяльність влади. Я переконаний стовідсотково, що в екологічній інспекції, в департаменті екології — усі ці порушення зафіксовані, тільки цьому ніхто не дає ходу.

— І все-таки, як можна вирішити питання свинокомплексу в Біликах?

— Ми не наполягаємо на тому, аби закрити це підприємство. Потрібно вирішити технічну проблему і поставити крапку. Тоді підприємство буде працювати і люди будуть задоволені. Свинарник побудований російськими інвесторами, це підприємство в 2010 році від держави отримало на розвиток свинарства в Україні понад 32 млн грн. За ці кошти можна було побудувати 10 очисних споруд. Чому зараз обласна адміністрація не запитає, а куди було витрачено ці кошти? Це повинні бути робити голови адміністрації, а не замовляти через когось замовні статті. Ми пропонували провести спільну нараду депутатського корпусу з адміністрацією, але отримали відмову.

— З вашої розмови відчувається протистояння між вашою депутатською комісією, іншими депутатами і обласною адміністрацією.

— Протистояння таке є. На жаль.Я відверто можу сказати, є велика «любов» Валерія Анатолійовича до мене, а в мене до нього. Але я переконаний, що якась особиста неприязнь не повинна заважати роботі на благо громади.

Я зі свого боку роблю все для того, щоб допомогти владі, а там навпаки, ставлять палиці в колеса і мені, і моїм колегам-депутатам. Навіщо? Це не личить керівнику області, і це навіть не по-чоловічому. Є якісь особисті претензії — скажи в очі, а не залучай до «помсти» ЗМІ, читачів.

У мене є запас енергії, щоб щось добре зробити, але цій владі це не потрібно. То, може наступній владі буду потрібний і використаю всі знання і досвід, які в мене є!

— А що до ситуації в Сенчі? В публікаціях Вам робили закиди в спільних інтересах з нафтовими компаніями, бо ви, мовляв, працювали в цій галузі....Що скажете на це?

— Скажу, як є. Із сказаного правдою тільки те,що більшу частину життя я працював в нафтогазовому комплексі. Щодо питання екологічної катастрофи в Сенчі. Це питання не вчора народилося, воно тліло протягом декількох десятків років. Я пішов назустріч громаді і жодних дивідендів від нафтогазових комплексів не отримую. В цій ситуації, щоб вирішити проблему, треба змусити працювати вертикаль влади. Екологічні служби мають розпочати роботу. Конкретно щодо моєї роботи, то я наполіг, щоб із 19 млн грн, які були проінвестовані в нафтогазовий комплекс підприємстом «Полтавагазвидобування», 1 млн грн пішов конкретно на екологічні потреби. На сьогоднішній день в Сенчі завдяки роботі нашої комісії, підтримці інших депутатів, уже побудований водогін, Люди нарешті отримують чисту артезіанську воду! Оце головне! А вони говорять, що комісія не працює. Ці слова від лукавого. А від лукавого тільки одна особа в області діє.

— Ми назвемо прямо цю людину? Це голова Полтавської обласної адміністрації Валерій Головко?

— Я це говорю і буду говорити. Я не буду цього приховувати. У мене війни проти цієї людини немає, але якщо він почав воювати, ми будемо теж воювати. Ми робимо все правильно, якщо ми щось неправильно чи незаконно робимо,чи наші дії спрямовані на шкоду громаді, він повинен викликати мене на комісію і сказати про це. Але такого не було і не буде. І це дивно, бо ми працюємо на благо Полтавщини! Принаймні, маємо це робити разом.

На щастя, адміністрація — це не приватна структура, туди приходять і колись йдуть звідти. Тільки хто що за собою залишає, ось в чому питання?

Я бачу один вихід з цієї ситуації. Я не прийшов виправдовуватися і не буду виправдовуватися. Я перший раз в житті даю таке пояснення. Більше пояснювати я нікому нічого не буду. Нехай пишуть, нехай говорять. Я ні в кого в місті нічого не вкрав, нікого не обманув. Я тут живу з дитинства і тут все — як на долоні. видно , хто є хто. У рідному місті збрехати не вийде! Та й не прихильник я подібного.

У мене багато питань до адміністрації, але я брудом нікого не обливаю, я не замовляю статті. Я хочу, щоб була консолідація між депутатами і адміністрацією.

І думаю, що керівнику області не личить замовляти статі чи забороняти мене цитувати журналістам на телебаченні ( було й таке!), це низько і недостойно. Справжній чоловік доводить свою правоту конкретними справами , а не отакими, з дозволу сказати, діями з-під тишка. Якщо має губернатор до мене претензії — будь ласка, нехай висловлює особисто.

Андрій ПЕТРОВ, «Полтавщина»