Екс-прокурор Полтавської області на згадку забере керамічні сувеніри та спогади про чудових людей

Минув рівно рік відтоді, як на Полтавщині представили нового прокурора області — Сергія Попова. А 26 серпня 2016 року — для нього став останнім днем роботи на посаді, як і анонсував Генпрокурор Юрій Луценко.

Для «Полтавщини» Сергій Юрійович дав останнє інтерв’ю у якості прокурора області:

— Є наказ Генпрокурора, № 208К, від 23.08.2016 року, сьогодні мій останній день на цій посаді. Із завтрашнього дня в.о. прокурора буде перший заступник Олександр Легеньковський. А я поступаю в розпорядження Генпрокурора, він вирішуватиме мою подальшу долю, місце роботи, напрямки та посади.

— Ваше звільнення якось пов’язане із критикою щодо вас по справі екс-заступника мера Полтави?

— Думаю, що ні. Генпрокурор обіцяв, що в областях будуть нові обличчя. До мене претензій не було. Показники роботи говорять самі за себе, є певні досягнення та надбання. Ми йдемо по показникам сьомі-дев’яті-десяті по країні. Ситуація керована, разом із поліцією затримуємо злочинні групи. У 2015 році було затримано 3 ОЗГ, у цьому — вже 4, є напрацювання по боротьбі з корупцією. Порушено 128 кримінальних проваджень щодо осіб, які ухиляються від призову, 90% із них скеровано до суду. І це не мої досягнення, а всього колективу. Останній пройшов реформу, він збалансований. Сьогодні — це молодість, досвід та виваженість. Був один ганебний вчинок — самі викрили. Позбавилися від співробітників, які не відповідають рівню. Не від всіх, але процеси є. Повернули багато майна державі та майна комунальної власності. Цю роботу не видно, але вона повсякчасно проходить. Ми не Олександри Матросови. Задають питання: «А що ви зробили особисто?». Ну, якогось героїчного поступку людина на моїй посаді об’єктивно не зробить. Потрібно просто сумлінно працювати і виконувати професійно свої обов’язки. А оцінку дає керівництво та суспільство, люди, які проживають в країні. Вважаю, що ми провалів не допустили. Скоординували свої дії. Є розкритті злочини із замовних вбивств. Розбійні напади, вимагання, це кропітка робота... Адже потрібно закріпити докази — це важка робота, щоб відповідати чинному процесуальному і кримінальному законодавству, яке у нас дуже ліберальне. На Марс чи Місяць ми не літали, але день і ніч працювали, щоб зберегти ситуацію. Наприклад, півроку процесуальні керівники з прокуратури за співробітників поліції проводили слідчі процесуальні дії через переатестацію в органах МВС.

— Можна сказати, що ви втомилися?

— Ні, не можна. Я рік майже не бачив дружини, дітей, живу як студент у гуртожитку. Не заморився, просто хотілося б змінити ситуацію. А якщо людина шукає, то знайде. Роботи я не боявся і не боюсь, постійно працюю із 13 років. Працював навіть тоді, коли був неоформлений.

— Що заберете на згадку?

— Я купив настільний годинник, таку таріль у музеї Полтавської битви. Там панно таке, із зображенням битви, і напис «Полтава». Окрім магнитиків на холодильник є керамічні глечики та чайник-заварник із написами «Полтава» та «Миргород». Але будуть і приємні спогади про Полтавщину, про полтавців, які тут працюють і творять.

— Що порадили б своєму наступнику?

— Я б не хотів когось вчити, але порадив би йому слухати людей, а я намагався прислухатися. Україна багата чим? Найбільше її багатство — це люди. У мене був викладач, професор. Він якось сказав: «Сергій, ступінь вченості на розумові здібності не впливає». А все інше, і розум в тому числі, дають природа, Бог, батьки. Людьми багата Україна, безпосередніми творцями життя. Я із ними не боявся спілкуватися і дивився їм прямо в очі. Також хочу подякувати представникам ЗМІ за об’єктивні статті та передачі, претензій до них не маю.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»