Врятуйте королеву водойм!
Символ наших річок — латаття біле вважається індикатором чистоти води: воно не росте у забруднених водоймах. За квітами білої лілії, як називають цю водяну рослину в народі, ще Карл Лінней у XVIII столітті визначав час доби
— Квітка лілії — дуже чутливий барометр: вона розкривається о шостій годині ранку і закривається о вісімнадцятій. З півночі на південь час цвітіння, природно, зміщується, проте квітка завжди розкрита не менше дванадцяти годин — приблизно як і в тропіках. У хмарні дні та перед дощем квітки лілій закриваються, і по цьому можна спрогнозувати погоду, — пояснює завідувач кафедри екології та охорони довкілля Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка Наталія Стецюк.
Біле латаття занесене до регіонального списку рідкісних видів рослин Полтавщини — своєрідної Червоної книги області, і до Зеленої книги України, бо це — реліктовий рідкісний європейський вид.
Сніжно-біле латаття можна зустріти в заплавах річок північно-західної частини Полтавщини, воно утворює угруповання в затоках, старицях, на болотах. В Україні зустрічається ще в Поліссі і в Лісостепу. У Криму його немає. На річках Удай, Коломак, Ворскла біле латаття зникає, не витримуючи «конкуренції» з боку водяного різака алоєвидного, що утворює часто непрохідні колючі зарості. До того ж, королеву водойм — білу лілію нерідко зривають люди, які приходять купатися, а потім викидають: зірвані, ці квіти швидко в’януть. А мешканці деяких районів нашої області квітки білого латаття навіть пропонують приїжджим відпочивальникам по кілька гривень за штуку...
Латаття прийшло до нас із сивої давнини, овіяне легендами, оспіване в народних піснях, тому ми зобов’язані зберегти квітку-красуню для нащадків.
, «Полтавщина»