Розмір тексту

Тетяна Жабо: Голова Полтавської облради буде нести кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду

Тетяна Жабо Тетяна Жабо | Фото: Ян Пругло

Тетяна Жабо судиться із облрадою, Департаментом охорони здоров’я та МСЕК щодо свого поновлення на посаді та вважає дії візаві — незаконними

Де-факто екс-керівник Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяна Жабо звернулася до ІВ «Полтавщині» з приводу нещодавньої заяви голови Полтавської облради Олександра Біленького, який вважає рішення суду щодо поновлення Тетяни Жабо на посаді головлікаря МСЕК — «викликом народовладдю». Надаємо їй таку можливість.

Я не прихильник публічних виступів, але коли високопосадовці починають заявляти такі речі, то не можу промовчати. Потрібно почати спочатку, з чого розпочався цей «мексиканський серіал». 21 травня 2015 року, коли я після операції була на лікарняному, з’являється розпорядження голови Полтавської облради Петра Ворони, згідно із яким він мене звільняє із займаної посади.

Але відповідно до роз’яснень Конституційного Суду України від 1 серпня 2013 року щодо запровадження контрактної форми трудового договору стосовно керівників закладів охорони здоров’я України, то укладання трудових договорів у формі контракту є обов’язковим лише для осіб, які призначаються на посади після 1 січня 2012 року, і не поширюється на керівників, яких призначили до цієї дати. Я розпочала роботу на своїй посаді у 1995 році, згідно із наказом тоді ще обласного управління охорони здоров’я. Тобто, Петро Ворона не мав права мене звільняти своїм розпорядженням, тому що я не мала трудових відносин із обласної радою. Мене міг звільнити директор Департаменту охорони здоров’я, а не голова обласної ради. Згідно із рішенням Полтавського районного суду (суддя Гальченко) мене слід поновити на роботі та виплатити зарплату за час вимушеного прогулу за період 23.05.2015 по 17.09.2015 рік. Це 81 робочий день, сума складає 32 тис 882 грн. Це рішення було оскаржено Департаментом, обласною радою та МСЕК.

14 січня 2016 року рішення суду першої інстанції залишив без змін Апеляційний суд Полтавської області. Між цими подіями був суцільний жах — то в мій робочий кабінет вриваються так звані активісти, крадуть документи, погрожують. Почалися проблеми із серцем, я опинилася на лікарняному ліжку. А у липні — до домашньої оселі вриваються працівники поліції, які застосували до мене фізичні та психологічні чинники тиску. Після стресу я знову опинилася у лікарні.

Але прокуратура обвинувачення не висунула. Після закриття кримінального провадження щодо мене, як свідка у справі, намагалися притягнути навіть до адміністративної відповідальності. Але притягнення ні до кримінального, ні до адміністративного правопорушення не було доведено. Є ухвала суду — відсутність складу адмін- та кримінального правопорушення, тим паче після незаконних дій поліції я отримала статус потерпілої.

До цього потрібно додати, що 25 травня 2016 року відбулося засідання Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який знову підтвердив рішення Полтавського районного суду від 17.09.2015 року та Апеляційного суду Полтавської області від 14.01.2016 року. Нині голова облради заявляє, що він чогось не зрозумів. А що тут розуміти — потрібно виконувати рішення суду. Окрім цього, хочу додати, що я 29 січня звернулася до Європейського суду з прав людини і мій позов був прийнятий. Тепер голова облради, який переконував депутатів, що він відповідає за свою ініціативу, і буде відповідати перед судом.

Рішення Вищого спеціалізованого суду України Рішення Вищого спеціалізованого суду України

Відповідь з Європейського суду з прав людини

Повертаючись до рішення ще першого суду, то після того, як це рішення набуло законної сили і мало негайно виконуватись — влада почала робити вигляд наче нічого не відбулося. Тоді були направлені виконавчі листи до Мінюсту, до Департаменту Виконавчої служби України. Виконавці не змогли вплинути на облраду, на департамент охорони здоров’я. Після того, як судові виконавці не змогли виконати свої функції у законному порядку — вони направляють матеріали до тоді ще Октябрського райвідділу поліції, за фактом невиконання рішення суду — це ст. 382 ч.1. КК України. Слідчі викликали до себе посадових осіб, але ніхто рішення суду не виконував, були тільки обіцянки.

У подальшому рішення суду нібито виконується через рішення облради. Винесли питання на сесію, Олександр Біленький розповів депутатам, що потрібно виконати рішення суду, але депутати на руки нічого не отримали. І ніхто не подумав — а чиє має сесія право мене звільняти? Є Закон України «Про місцеве самоврядування», там виписано повноваження ради та які питання, вона уповноважена розглядати. Знову відбулося порушення закону. Я тоді звернулася до прокуратури, написала заяви, що відбувся злочин, зловживання службовим становищем. Відправили до НАБУ, до Антикорупційної прокуратури. Звідтіля спустили все на рівень прокуратури області. Але остання не побачила в діях посадових осіб складу кримінального правопорушення і порадила звернутися в цивільному порядку до суду.

3 червня вже з’являється рішення Полтавського районного суду Потетія, який розглядав мій позов вже щодо рішення сесії. Знову на мою користь. Тепер вже будуть відшкодовувати мені вимушений прогул за 179 робочих днів, на суму 77 тис 666 грн. Реакції на рішення суду знову немає. Вже по другому колу були подані виконавчі листи в Київ. Виконавці ще не приїжджали. Але, якщо посадовці знову не виконають рішення суду , то щодо них повинні відкрити нове кримінальне провадження, але вже за ч. 3 ст.382 — це злісне невиконання рішення суду. Санкція передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. І це з урахуванням того, що попередні провадження не закриті і перебувають у слідчого поліції.

Паралельно я звернулася із скаргами до СБУ та до Генпрокуратури України.

Звернення до УСБУ в Полтавській області Звернення до УСБУ в Полтавській області

Наразі у МСЕК сидить пан Паламарчук, який збудував там корупційні потоки. Стосовно посадових осіб МСЕК відкрито кримінальне провадження за ст. 366 КК України — це підроблення документів. Він там, як Полтавська народна республіка якась, Постанови Кабміну та Президента України не виконує, «оптимізує» структуру, лікарняні не виплачуються, допомога соціально незахищеним верствам не надається. Людина лежить у лікарні, очима не бачить, вони деруть з неї 20 тис грн. Отримати рекомендацію на індивідуальну програму реабілітації — плати 3 тис грн. Більше того — Паламарчук роздає вказівки, щоб мені у медзакладах не надавали допомоги. До речі, я нещодавно потрапила в ДТП, на мене наїхав автомобіль, отримала травми. І люди з департаменту бігали в травмопункт, щоб мені не надавали допомогу.

Тетяна Жабо Тетяна Жабо

А щодо того, що суддя Потетій — інвалід, то не я особисто приймаю рішення, а комісія, на підставі рішень спеціалізованих лікарів з інших лікувальних закладів. Він і сам пояснив, що потрапив в ДТП, то й що? Це порушення Конвенції про права інвалідів — не можна розголошувати прізвища. Я, наприклад, знаю, що інвалідність мають наші найвищі керівники області, по прізвищах. І який висновок я повинна з цього зробити?

А щодо того, що з обласного бюджету мені чималі кошти мають відшкодовувати, як на це жалівся Олександр Біленький, то це — не моя вина, а тих людей, які порушували закон, а тепер мусять відповідати перед ним та виконувати рішення суду. Тобто на даний час позиція високопосадовців — це заховатися за народом, щоб не сплачувати мені кошти.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему