Розмір тексту

«Псевдоактивісти рулять» або «Коник-стрибунець»

Олександр Русін під час виступу на сесії Полтавської обласної ради Олександр Русін під час виступу на сесії Полтавської обласної ради

На постмайданівському просторі, як дика трава після дощу, зіп’ялись персонажі, ціль яких — бути весь час «на слуху», імітувати бурхливу громадську діяльність та, як результат, конвертувати свою популістичну колотнечу в особистий зиск, привілеї, підвищення власної ваги в соціумі та інші матеріальні та нематеріальні дивіденди

Яскравим представником цього напрямку є пан Русін Олександр Миколайович 1971 року народження, уродженець смт. Н.Санжари Полтавської області. Отже, ху із містер Русін? Офіцер, військову освіту одержав на Рязанщині, що в небратній зараз Росії. Закінчив кар’єру офіцера збройних сил у Львівській області по причині притягнення до кримінальної відповідальності за незаконний обіг зброї. Де ж себе з таким «вовчим» квитком застосувати далі? В бурхливих 90-х відповідь одна — «торгівля», нею тоді займався кожен, навіть лінивий.

Під час кризи кінця 90-х, коли грошей в економіці стало в рази менше, відкрилась нова «ніша», яка обіцяла годувати без особливих здібностей та задатків. Головна вимога — «ніс по вітру» та прудкий язик. Тож, наш герой на початку 2000-х і почав себе реалізовувати як громадський діяч, мабуть з прицілом на кар’єру в політичній сфері. Як початківець та людина з мінімалістичними поглядами на принциповість, він за півтора десятиліття «проскакав» великий життєвий шлях. Наш герой-стрибунець, маючи вочевидь нестабільні політичні переконання, нестійкі погляди на стратегію політичного розвитку Полтавщини та країни, нічим не гребуючи задля власних потреб та меркантильних інтересів, почав свій марафонський політичний забіг з членства в Соціалістичній партії України в 2001 році. Та якраз була в жорсткій опозиції до діючого президента Кучми і потребувала посилення кадрового потенціалу. У соціалістів взяв, що міг, був помічником-консультантом у декількох народних депутатів (Бульби, Мордовця, Співачука), кандидатом в депутати по 145 виборчому округу, довіреною особою кандидата в Президенти Мороза.

Після скорочення впливу цієї сили в політичному житті країни соціалісти, як інструмент досягнення політичних амбіцій, для Русіна перестали бути цікавими. Куди скакнути далі? А ось і вирішення проблеми: заступник міського голови пана Матковського з 2006 по 2010 рік. З відходом ери правління останнього в небуття Олександр Миколайович спробував втретє потрапити в Верховну Раду на цей раз під гаслами партії Наталії Королевської — і знову невдача. В 2013 році стрибок до лав партії «УДАР», в 2014 — четвертий порив до Верховної Ради вже від партії Ляшка, в 2015 році — він вже в «УКРОПі». Паралельно за звітний період встиг відмітитись як голова партії «Народна влада», заступник директора комерційного підприємства «Олл маркет», заступник голови ГО «Центр народного захисту по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю», ГО «Учасників АТО та волонтерів «Патріот» тощо.

Але — кількість часто не є синонімом якості. Тож така начебто бурхлива діяльність нашого персонажу не була ефективною, а за яскравою обгорткою полтавська громада не віднайшла вирішення своїх проблем та міцного плеча захисника їх інтересів.

Натомість, мінімальне ККД як громадського та політичного діяча з лихвою було компенсовано феєричністю та яскравістю Русіна як скандаліста та учасника кримінальної хроніки. Було тут і видача фальшивих посвідчень працівника міськвиконкому за каденції заступника Матковського, і бійка з кондуктором і водієм тролейбусу, і отримання хабара за сприяння отримання земельних ділянок під забудову (інцидент в Ленінському райвиконкомі де заступник міського голови був затриманий представниками УБОЗу), і участь за чутками в скандально відомих розважальних вечірках з «обільними алкогольними возліяніями» у музеї-меморіалі І. Котляревського, і втрата службового посвідчення і поява на робочому місці та на громадських заходах у стані алкогольного сп’яніння, і перешкоджання легітимно започаткованого будівництва спортивного комплексу та території колишнього військового містечка та інших гучних скандалів та ажіотажу, в яких червоною лінією прослідковується власна матеріальна заангажованість та політична доцільність популіста. Нині Русін О.М. як член міського виконкому, як і вся група, створена буцімто в противагу діючому голові міста Мамаю О.Ф. попереднім міським головою та колишнім начальником Русіна О.М., займає позицію за принципом «а Баба Яга проти», щоб зайвий раз підкреслити свою начебто опозиційність до влади. Але щось останні місяці жодних претензій та гучних заяв з боку Русіна в адресу чинного голови не чутно-не видно, вочевидь, поборника справедливості та його диригентів поки що все влаштовує. Такий інструмент тиску на міського голову та засіб шумного та скандального опанування рішенням Полтавської міськради поки знаходиться в шухляді до чергового витка конфронтації між членами правлячої коаліції в міськраді.

А ось останній виступ нашого Стрибунця на сесії Полтавської обласної ради вийшов очікувано яскравим. Розвинені та натреновані в численних скандальних акціях голосові зв’язки дозволили Русіну привернути увагу до себе та стало цікаво, про що ж так емоційно кричить ця людина? Може щось сталось, пожежа, або повінь?! Відповідь виявилась простою — озвучування ним колотнечі навколо заправки по вул. Панянка поруч з будинком, в якому він проживає.

В руках у збудженого пана Русіна були якісь протоколи та підписи 11 незадоволених реконструкцією заправки жителів вул. Панянка, які він із пилом та ентузіазмом роздавав присутнім на сесії людям.

Стало цікаво, чому він так переживає за долю заправки, що стоїть там роками і до цього часу її доля його не обходила?! А тут така завзятість, такі емоції. Ми поспілкувались із деякими мешканцями прилеглих будинків та дізнались дуже цікаві деталі. Виявляється, що восени з приводу заправки були інші громадські слухання та інші протоколи за підписами десятків людей з їх слів, які не мали нічого проти реконструкції, але натомість вимагали від власника врахування їх побажань при облаштуванні заправки.

Після спілкування з пожильцями та сусідами відповідь не забарилась, як кажуть насправді — «ларчик просто відкривався!». Проживаючи безпосередньо біля заправки, мізки пана Русіна вочевидь, змоделювали ситуацію при реалізації якої, він зміг би отримати «свій власний гешефт» та спонукати до певних вигідних зустрічних пропозицій. Чому б не забажати поліпшити свої житлові умови, або не отримати дачку, «двух — такой, трьохетажний домік...», влаштовуючи театралізовані виступи за допомогою людей, які навіть до кінця не розуміють, що їх просто використовують?!

І ось, невгамовний пан Русін, якому не цікава думка людей, якщо вона не збігається з його власною думкою, знову і знову колотить нечистоти в своїх кращих традиціях, звертаючись то до Голови Полтавської обласної ради, то до прокуратури, то від імені «небайдужого громадянина» Русіна, то як представник ГО «УКРОП», яке до речі ніякого відношення до відомої політичної партії не має, є плагіатом і інструментом для маніпулювання, створення фальшивих асоціацій та введення громади міста задля амбіцій та особистих меркантильних цілей Русіна в оману.

Тож, прослідковується стала тенденція з приводу скандальної, неврівноваженої, нещирої, псевдопатріотичної діяльності Олександра Миколайовича, що позиціонує себе як бездоганний, кришталево чистий вболівальник за інтереси громади, привласнивши собі одноособове право на звання «честь і совість громади».

Є сподівання, що історія, на кінець, розставить крапки над «і» та зерна майбутнього сильної, справедливої та чесної Держави насамкінець будуть відокремлені від скандальної та гидкої полови! А такі самозванці активісти, ряжені громадські діячі «понарошку» «а-ля-гаспадін Русін» будуть зметені справжньою патріотичною мітлою шанованої Полтавської громади.

О.Ю. ЛЕЩЕНКО, голова ГО «Громадський Майдан Полтавщини»

На правах реклами

Останні новини

}

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему