Білики — без грошей і водогону
У селищі Білики Кобеляцького району знову розгорівся черговий скандал. Через свою некомпетентність селищна рада може втратити майже 130 тисяч гривень із бюджету та можливість збудувати омріяний біличанами водопровід.
Розмови про те, що Біликам потрібен водопровід, велися уже кілька років. І для цього селищна рада навіть знайшла інвестора — місцеве підприємство ТОВ «Сільські традиції», яке погодилося забезпечити водними комунікаціями біличан, котрі мешкають у районі селища Поділ, на 26 мільйонів гривень. Уклали договір, розпочали роботи.
Проблему виявила комісія обласної державної архітектурно-будівельної інспекції. Виявляється, дане будівництво є незаконним, бо селищна рада подала декларацію на це зі значними порушеннями норм закону.
Що саме привернуло увагу комісії до Біликів, детально пояснив директор Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Віктор Мирунко.
— До інспекції надійшло офіційне звернення від такого собі пана Михайлюка (Ігор Михайлюк — колишній директор ТОВ «Сільські традиції», — від ред.) щодо того, що на території селища ведеться якесь незрозуміле будівництво водогону. Зараз ще триває перевірка, проте вже можу сказати, що факти правопорушень тут дійсно мають місце, — говорить Віктор Миколайович. — У декларації про початок будівництва артезіанської свердловини для водогону, яку в листопаді минулого року подала Білицька селищна рада, є порушення норм законів і про інвестиційну діяльність, і про недостовірність даних у декларації та інші, згідно Постанови КМУ № 466 від 2011 року. Все це підпадає під Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Віктор Мирунко наголошує, що всі органи державної влади та самоврядування перед тим, як щось будувати чи реконструювати, мають проводити державну експертизу проекту. Цього зроблено не було. Нюанс у тому, що в декларації вказано: кошти на це направлять не державні, а інвестиційні. Проте, схема їх освоєння теж не відповідала законним вимогам.
— Складається враження, що декларацію заповнювали люди, які далекі від основ законодавства і юридичних моментів. А це ж важливий документ місцевої влади! Інвестиційна діяльність передбачає таку схему: інвестор перерахував гроші селищній раді на рахунок, а вона вже ними розпоряджається в межах певного проекту — оплачує експертизу проекту, шукає виконавців та оплачує роботу підрядників тощо, — пояснює Віктор Мирунко. — Тут же, наскільки нам стало відомо, схема була іншою. Селищна рада уклала якийсь публічний договір із підприємством, згідно якого інвестор сам побудує водогін і передасть об’єкт на баланс. Але в такому випадку дана фірма повинна сама подати декларацію до нас, зареєструвати від свого імені: мовляв, сільська громада виділила землю, на якій вона там щось збудує і здасть в експлуатацію, а потім уже готовий об’єкт якимось чином передасть громаді.
Насправді ж землю під водогін рада не виділяла, а «прописала» будівництво під пункт 7 Постанови КМУ № 466: реконструкція застарілого житлового фонду і нове будівництво інженерно-технічних мереж. Проте зазвичай реконструюють те, що вже було зведене. А водопровідних інженерно-технічних мереж на тому місці, де хочуть збудувати водогін, немає і не було ніколи.
— Це ж не реконструкція старого — це зовсім нове будівництво, прокладання нових джерел, буріння артезіанської свердловини, обладнання водонапірної башти тощо. До речі, башта там уже стоїть, а плани щодо її зведення задекларували лише в листопаді. Це називається самочинне будівництво, — говорить очільник обласного Департаменту ДАБІ.
Наступний факт, який зафіксувала інспекція: у декларації вказаний один підрядник, по факту працює інший, а гроші за проект платять взагалі треті особи.
— А в кошторисній документації стоять штампи селищної ради, яка, за документами, не була замовником проекту. Тож це пряме порушення 7 пункту ПКМУ № 466: у разі зміни генерального підрядника чи замовника, декларант повинен повідомити про цю зміну. Тобто там — порушення на порушенні. Це свідчить про нерозуміння законодавства, елементарних норм. І це принижує в очах і контролюючих органів, і органів більш високого рангу спроможність місцевої влади здійснювати свою функцію, тому що йде повний правовий нігілізм.
Зараз ще тривають перевірки за даними фактами. Але, найцікавіше те, що селищний голова Біликів на момент приїзду комісії ДАБІ удавав, що взагалі не знає, що будується у його «володіннях». Посилаючись на те, що питанням будівництва водогону займався попередній голова селища Біликів. При ньому ж дана декларація з порушеннями й була подана. Проте, відповідальним за вказані порушення все ж закон визначає селищну раду та її голову.
— Покарання за правопорушення у будівництві об’єкту ІІІ категорії складності передбачає 90 мінімальних зарплат, це майже 130 тисяч гривень штрафу, до держбюджету, а також близько 7 тисяч гривень — адміністративне покарання для селищного голови.
З одного боку, виходить, що новому голові доведеться відповісти за вчинки свого попередника. З іншого ж боку, говорить Віктор Миколайович, це все одно не знімає з нього вину:
— Нинішній голова при владі вже сім місяців. За цей час можна було зробити ревізію документів, ознайомитися із деклараціями, проконсультуватися з юристами. А він пустив справи на самотік і тепер пожинає плоди.