У Гадячі хочуть закрити єдине в Україні училище, яке готує бджолярів

Рішення Верховної Ради, згідно із яким фінансування ПТУ перекладається на місцеві бюджети, може стати фатальним для Державного аграрного закладу «Гадяцьке аграрне училище». Міська рада не хоче фінансувати цей заклад і дивиться на нього, як на вигідну нерухомість, а не навчальний заклад. Про це «Полтавщині» розповіла директор училища Наталія Сенчук:

— 28 січня цього року нас зняли з фінансування МінАПК. 4 лютого відбулася сесія Гадяцької міськради, де депутати та міський голова вирішили, що фінансувати наш заклад місто не буде. А ми порахували річний бюджет — в 2 млн 315 тис. Планували купити комп’ютер і принтер, закупити дрова, бо ми ними частково опалюємо приміщення. Але залишились без фінансування взагалі. Зверталися до нардепів Бублика та Кутового. Дякую аза небайдужість голові Полтавської ОДА Валерію Головку, його заступнику Роману Товстому, керівникові профільного департаменту Сергію Фролову. 10 березня місто профінансувало нас на 288 тис грн, що дозволило виплатити заборгованості по зарплаті за січень-лютий, хоча окремі вчителі працювали вже на півставки. Хоча гроші ці зняли з Гадяцького вищого агроучилища. Потім місто отримало державну субвенцію на суму 6 млн 800 тис грн. Нам виділили 540 тис. З урахуванням компослуг і зарплат ми порахували, що на липень місяць у нас залишиться 25 грн на рахунку. Тобто, заклад знову опиниться на межі.

Наталія Сенчук вважає, що область та й Україна загалом зацікавлені у збереженні закладу, який має історію та виходить на міжнародний рівень:

— Заклад розпочав свою роботу у 1932 року. Ми випускаємо бджолярів, садоводів, овочників, лісників або єгерів. Тобто, забезпечуємо кадрами потреби у спеціалістах МінАПК. У січні ми випустили 88 бджолярів (і більше ніхто в Україні), зараз у нас навчається 72 дитини. Після подій в зоні АТО родини із Західної України страхуються і не посилають на навчання своїх дітей. А колись ми випускали по 350 учнів. Ми стоїмо на порозі укладання тристоронньої угоди між Польщею та Литвою та нами про підготовку наших спеціалістів та роботу у Польщі, бо, наприклад, поляки визнали, що ми даємо дуже ґрунтовні знання бджолярам. Знаючи, що поляки більше хвалять своїх, то для мене це була найвища оцінка. Натомість міська влада планує нас просто закрити, щоб перевезти сюди музей, а в приміщення музею переселити кілька структурних підрозділів міськради, бо вони роздули штати. Мотиви — нібито ми нікого не навчаємо. Але ж діти не повинні тільки сидіти за партами. Ми направляємо їх в лісництва, на навчальну пасіку, в Інститут бджільництва, а хтось із дітей просто може захворіти.

Керівник унікального для України навчального закладу має надію, що 2016 рік не стане останнім в історії центру бджільництва, а училище зможе у 2017 році відзначити своє 85-річчя.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»