На місці Полтавського алмазного заводу збудують торгово-розважальний центр

На наступну сесію Полтавської міської ради буде винесено питання «Про надання згоди на розміщення торгівельно-розважального центру та дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Красіна, 71а».

Проект рішення з’явився після офіційного звернення до міської влади Публічного акціонерного товариства «Крісталіст», власника промислових будівель (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 50572268 від 23.12.2015) та земельної ділянки по вул. Красіна, 71а (Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ690963 від 24.09.2007).

Питання також було розглянуто на засіданні архітектурно-містобудівної ради від 18.02.2016 (протокол №Пр/01-02/03).

Проект рішення передбачає надання ПАТ «Крісталіст» згоду на розміщення торгівельно-розважального центру з дотриманням нормативних вимог та дозволити розробити проект землеустрою щодо відведення зі зміною цільового призначення земельної ділянки площею 5,2826 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-розважального центру (землі житлової та громадської забудови), на умовах внесення змін до містобудівної документації.

Кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) ПАТ «Крісталіст» є Лейвин Михайло Сергійович та Лученко Дмитро Валентонович. Розмір статуного капіталу — 7 млн 994 тис 476 грн.

Також загальними зборами акцiонерiв ПАТ «Крісталіст», якi вiдбулися 23 березня 2015 року, обрано членами Наглядової ради Черкасову Людмилу Григорiвну та Сидєльнiкова Олександра Дмитровича, у зв’язку iз скасуванням рiшення про лiквiдацiю Товариства та вiдкликанням Лiквiдацiйної комiсiї.

Довідково. Одне з найбільших підприємств з випуску технічних алмазів — Полтавський алмазний завод (ПАЗ) — свого часу купила кіпрська компанія з американським капіталом Bonarko Ltd. Американці незабаром розділили завод на два підприємства: одне синтезувало алмази, інше виробляло інструменти. Контрольний пакет (51%) першого був проданий ірландській компанії Element Six (нова назва транснаціональної корпорації De Beers Industrial Diamonds). Полтавські алмази відправлялися в Шеннон (Ірландія) для подальшої переробки.

У 1994 році українські вчені створили з китайцями два спільних підприємства. Одне — з Пекінським Інститутом порошкової металургії з виробництва алмазний прецизійний інструмент, друге — з Пекінської промислово-металургійною компанією з виробництва твердосплавних виробів. Трохи пізніше ІСМ і китайський НДІ штучних кристалів створити третій СП — по синтезу алмазів, а з компанією «Янь Цін» кияни уклали угоду про співпрацю в сфері використання штучних алмазів.

Для України ця співпраця завершилася нічим: технологія була продана задешево, тоді як основний прибуток формувалася якраз в «інструментальному» сегменті. Освоївши наше ноу-хау, китайці розробили власний повний шлейф необхідного обладнання. Китайський прес відрізнявся від західних і українських аналогів високою продуктивністю і був надзвичайно простий в експлуатації. Так були отримані найдешевші в світі алмази, виробництво яких стало на потік.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»