Кандидат на посаду ректора пообіцяла побороти жебракування ПНПУ

Професор, декан природничого факультету Марина Гриньова висунула свою кандидатуру на посаду ректора. 18 лютого свою програму вона представила викладачам фізико-математичного факультету.

Марина Гриньова зробила акцент на фінансових проблемах університету. Як вона пояснила, її програма спрямована на заробляння коштів для ПНПУ.

— У нас в університеті не дбають про фінансове забезпечення, — розповіла Марина Гриньова. — Подивіться, які у нас малі ставки, які малі зарплати у професорів та докторів наук. У нас нівелюється повага до професора, до доктора, тому що платяться малі кошти. Така політика жебракування не достойна нашого університету. Немає фінансового забезпечення, немає фінансового стимулювання. Нашому професору соромно дома сказати, яка в нього зарплата.

Таке становище Гриньова пояснила тим, що університет неправильно веде фінансову політику, не бере активну участь в міжнародних програмах, не залучає до себе інвесторів.

— Ми повинні залучати фінанси на розвиток нашого колективу, матеріально-технічної бази, на розвиток студентського самоврядування, — пояснила Марина Гриньова. — Ми повинні знати собі ціну та гарно заробляти. Треба залучати кошти через проекти програми та модернізацію процесу. Треба долучатися до міжнародних програм: Еразмус+, фонд Гумбольдта, Міжнародний фонд «Відродження» та ін.

Марина Гриньова згадала випадок, коли студентка ПНПУ виграла грант на проходження практики в Австрії, а їй відмовило керівництво університету, сказавши написати заяву і їхати в Австрію за свої кошти.

Кандидат вважає, що університет веде непрозору фінансову діяльність, що не потрібно приховувати заробітні плати ректора та проректора, приховувати доходи університету. Вся ця інформація повинна бути у вільному доступі на сайті університету, де відстежуватимуться закупівлі ВНЗ.

На думку Марини Гиньової, в університеті занедбане студентське самоврядування. Вона вважає, що студентам не цікаво вчитися, вони роблять тільки те, що скажуть викладачі. В університеті їм не комфортно вчитися.

— В бібліотеку не ходять студенти, тому що бібліотека — це біднота, — розповіла вона. — Як ми колись любили свою бібліотеку, а зараз туди студентів не заженеш. Бібліотека повинна бути місцем де можна відпочити: зручні крісла, буфет, ігрові кімнати, нормальна електронна база бібліотечна. Це повинна бути зона комфорту.

Марина Гриньова в разі, якщо стане ректором, планує студентам дати більше повноважень в університеті — віддати у розпорядження студентської ради гуртожитки.

— Ви подивіться, скільки хороших справ робить наша студентська рада. Скільки в неї волонтерських проектів, а фінансування немає. Я пропоную студентській раді зареєструватися, як громадська організація і почати отримувати кошти від грантів, — заявила Марина Гриньова.

Кандидат на посаду ректора пропонує шукати іноземних студентів і збільшити кількість закордонних відряджень.

— У технічного університету, медакадемії скільки іноземних студентів. І вони на цьому заробляють кошти. А у нас жодного іноземця, на жодному факультеті, — розповіла вона.

Марина Гриньова пообіцяла:

• вирішити проблему наднизької кількості практики;
• забезпечити житлом викладачів;
• преміювати науковців університету в розмірі 15000 грн за захист докторської дисертації, 8000 грн — за захист кандидатської дисертації;
• створити центр передуніверситетської підготовки;
• забезпечити функціонування педагогічного ліцею;
• створити центр працевлаштування для випускників університету;
• на базі одного з освітніх закладів створити дитячий садок для дітей викладачів і студентів університету.

— Ми повинні навчитися заробляти, тільки так ми зможемо вижити. — заявила Марина Гриньова.

До речі, в 2009 році Марина Гриньова була єдиним конкурентом Миколі Степаненку на посаду ректора. Тоді рівно розділилися голоси викладацького складу, але кадрова комісія міністерства освіти, яка остаточно приймала рішення, проголосувала за Миколу Степаненка.

Нагадаємо, що ми уже писали про передвиборчі виступи священика Василя Фазана і професора Леоніда Булави.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»