Анатолій Ханко не знає, чи голосувала «Свобода» за депутата від «Солідарності» в облраді

Нагадаємо, що, за неофіційними даними, депутати «Свободи» під час виборів голови Полтавської обласної ради на третьому засіданні першої сесії підтримали депутата від «Солідарності» Олександра Біленького, який став новим головою Полтавської облради.

Разом із тим, лідер фракції «Свобода» у Полтавській обласній раді Анатолій Ханко на першому засіданні облради висловив позицію партії. Він заявив, що «Свобода» ні в якому разі не голосуватиме за депутата від «Блока Петра Порошенка «Солідарність». До того самого Ханко закликав і під час другого засідання сесії. За його словами, саме через «Солідарність» «свободівці» зараз сидять у СІЗО та ІТТ.

Довідка. Анатолій Ханко мав на увазі події, які сталися 31 серпня під стінами Верховної Ради України. Того дня нардепи проголосували за попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади. Зокрема, Закон передбачує надання Донбасу особливого статусу Ще зранку біля Верховної ради зібрались мітингувальники, які протестували проти цих змін. Серед них були і представники «Свободи». Коли ж протестувальники дізнались про результати голосування, почалась штовханина, яка переросла у масову бійку. Все закінчилося смертю трьох правоохоронців, один з яких загинув одразу. Також багато нацгвардійців отримали поранення. В результаті правоохоронці затримали декількох представників «Свободи», які зараз перебувають під арештом, чекаючи рішення суду.

«Полтавщина» зв’язалась із Анатолієм Ханко, щоб перевірити інформацію щодо голосування депутатів «Свободи» у Полтавській облраді.

Депутат повідомив, що не знає, як голосували його однопартійці, проте він припускає, що Олександра Біленького вони не підтримували. Особисто він за депутата від «Солідарності» не голосував. Кого підтримала «Свобода» з двох інших кандидатур, висунутих на сесії, він також не знає.

Крім того, депутат зізнався, що вже давно знає Олександра Біленького і міг проголосувати за нього, якщо б він висувався від іншої партії.

— Основна претензія до нього — це БПП, — заявив Ханко. — А так я Сашка знаю вже близько 17 років. Ми разом займались туризмом, спортивним орієнтуванням. Він допомагав нашим хлопцям під час Євромайдану. Та я розділяю дружбу і політику.

Зазначимо, що у кулуарах сесії говорили, «свободівцям» пообіцяли випустити побратимів із тюрем в обмін на голоси в підтримку кандидата від «Солідарності». Ми спитали у Анатолія Ханко, чи могла мати місце така домовленість. Він відповів, що не знає.

«Полтавщина» поцікавилась, чому фракція «Свобода» жодного разу не висунула власного кандидата на посаду голови облради.

— Ми розуміли, що нас лише 7 депутатів в облраді і адекватно оцінювали власні шанси. Тому ми вступили у коаліцію з «Батьківщиною» та підтримували її кандидата, — відповів Анатолій Ханко. — Але я не виключаю, що ми запропонуємо кандидатуру на посаду заступника голови обласної ради. Можливо, це буде хтось із АТОшників.

Зазначимо, що під час підсумкового голосування 4 грудня Олександра Біленького підтримали 46 депутатів. Його опонентів Віктора Скочко та Василя Хоменко — 21 та 9 відповідно. Два депутати проголосували «проти всіх», а один зіпсував бюлетень. Ще один депутат «свободівець» Іван Близнюк не голосував взагалі. Враховуючи те, що «Свобода» має 7 депутатів в облраді, можна зробити висновок, що шестеро з них точно обрали когось з кандидатів.

Як казали раніше, Ханко не знає, кого саме підтримали його однопартійці. Зазначимо, що під час голосування на другому засіданні декілька депутатів робили позначки у вигляді тризуба. Припускають, що такі позначки робили депутати від «Свободи», щоб мати змогу контролювати вибір однопартійців.

Голосування позначками у вигляді серця та тризуба 24 листопада

Ми запитали у лідера фракції «Свобода», чому таку систему не використали і на цей раз.

— А ви підрахуйте, скільки було таких відміток, — запропонував Ханко. — Їх там було близько 15. Якби в нас була така сила, ми б були дуже раді. Я не знаю, хто і як відмічав, але я особисто ставив плюс.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»