За два дні полтавці втратять можливість обирати нові назви «радянським» вулицям
22 листопада місцеві громади Полтавщини втратить право обирати нові назви для «комуністичних» вулиць та населених пунктів. Відтоді за неї вирішуватимуть мери або голова ОДА.
Нагадаємо, що до 21 листопада місцеві ради українських міст, селищ і сіл мають змінити назви низки об’єктів, котрі підпадають під Закон про декомунізацію, попередньо провівши громадські слухання. Якщо відповідна рада такого рішення не прийме, то повноваження щодо перейменування перейдуть до голови населеного пункту. Одночасно з цим місцева громада втратить право обрати нові назви для тих об’єктів, які мають бути перейменовані. Про це повідомила начальник Головного управління юстиції у Полтавській області Ірина Пашко під час прес-конференції 19 листопада.
Юридичні аспекти перейменування
Міський, селищний або сільський голова матиме ще 3 місяці для прийняття рішення. Якщо голова також саботує Закон, таке рішення, за 3 місяці, має прийняти голова ОДА. Якщо ж закон не виконає і керівник області, то це має протягом трьох місяців зробити Кабінет Міністрів. Таким чином, можемо зробити висновок, що до кінця весни наступного року усі «радянські» об’єкти на Полтавщині будуть перейменовані. Це стосується і демонтажу пам’ятників, на які розповсюджується закон про декомунізацію.
Варто зазначити, що Законом не передбачена відповідальність посадовців за саботаж виконання вимог з декомунізації. За словами Ірини Пашко, вони просто втрачають право обрати нові назви. І в тому випадку, якщо потім їх не задовольнить те, що обрали інші органи, змінити назви перейменованих вулиць «буде дуже важко».
Процес декомунізації у Полтаві та області
Наразі у Полтавській області перейменуванню підлягають 1,5 тисячі вулиць, зокрема у Полтаві — 96. Також на Полтавщині налічується 191 пам’ятник та пам’ятний знак, які підлягають демонтажу, у Полтаві — 7. У 601 населеному пункті області є об’єкти, що підпадають під дію Закону. Про це повідомив директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Вадим Штефан.
Вадим Штефан
Також він повідомив, що у Полтавській ОДА вже створена робоча група, яка почала аналізувати діяльність щодо процесів декомунізації. Цю групу очолює керівник апарату облдержадміністрації Микола Білокінь. Втім до них «черга» дійде тільки 21 лютого, якщо мер Полтави Олександр Мамай та голови інших міст та селищ області не винесуть рішення щодо перейменування.
За словами директора Департаменту інформаційної діяльності, до цієї групи, не чекаючи на рішення міської влади, вже звертаються громадські організації з пропозиціями щодо нових назв.
Чи можуть полтавці залишити старі назви
Як повідомила Ірина Пашко, відповідно до Закону, усі «радянські» вулиці та населені пункти мають отримати нові «імена». Мається на увазі, що обов’язково потрібно змінити назву, а не діяча чи подію, на честь якої об’єкт охрестили, як це зробили у Харкові.
Також, за словами Вадима Штефана, місцева громада не має права залишити стару назву. Такі рішення «знаходяться поза законом».
Чи потрібно міняти документи
Ірина Пашко запевнила, що після перейменування населених пунктів, вулиць провулків тощо пересічні полтавці не зобов’язані переробляти власні документи. Це стосується і документів на транспорт. Відповідні зміни будуть відображені тільки тоді, коли людина звернеться до державних органів з власних потреб. Наприклад, якщо комусь потрібно замінити фото у паспорті або змінити ім’я, то заразом туди впишуть і нову назву вулиці чи міста.
Ірина Пашко
За словами начальника ГУ юстиції Полтавщини, ці зміни не викличуть проблем під час виборів, адже на виборчих дільницях зазначатимуться адреси одразу із новими та старими назвами.
Також Закон не зобов’язує міняти вказівні таблички.
— Рано чи пізно, їх все одно треба буде міняти, — заявила Ірина Пашко. — Саме тоді на них і з’являться нові назви. Те ж саме і з документами. Втім, якщо людина сама виявить бажання відобразити нововведення, то це тільки на краще.
, «Полтавщина»