Рибохорона: Через браконьєрів з електровудками Полтавщина залишиться без риби

Останнім часом рибогосподарські водойми нашої області стали значно біднішими. Причиною такого положення є загибель риби від забруднення водойм неочищеними промисловими стоками, а також природні процеси пов’язані з накопиченням (седиментацією) біологічних елементів, які формують донні відкладення водойм. Це призводить до вторинного забруднення води. На стан рибних запасів негативно впливає неймовірне збільшення кількості підприємств, які проводять промисловий вилов риби. Контроль за їх діяльністю на сьогоднішній день здійснюється на низькому рівні. Не секрет, що заборонені знаряддя лову (сітка, волока, паука і т.д.) стали доступні всім бажаючим. Але Ви не найдете більш безжалісного, варварського знаряддя лову, ніж браконьєра з електровудочкою. Хто б міг подумати, що невеличкий приборчик, який вільно ховається в сумці, рюкзаку і навіть в кишені верхнього одягу, може знищити все живе у водоймі. Мені особисто неодноразово приходилось спостерігати страшну картину де «працювали» нелюди з електропідсакою. На дні і поверхні водойми лежали мертва риба, земноводні, раки і інші мешканці водойм. Дія цього прибору нехитра: він перетворює струм акумулятора до 1,5 — 2 тисяч вольт. Кіловольти, через сачок потрапивши у воду роблять свою чорну справу. Дія електровудочника наступна. Холоднокровні тварини (риби, жаби, раки) потрапивши в поле постійного струму, намагаються активно з нього вийти. Якщо це поле недостатньо потужне, вони з нього спокійно виходять, і навпаки при потужному полі тварини одразу гинуть. Існує і третій варіант, коли струм «не маленький і не великий», ось тут і виникає «анодна реакція» — риба активно починає рухатися до аноду, яким і є металевий обруч електропідсаки. Стан риби, коли вона сама пливе до аноду називається «гальванотаксісом», але коли риба близько підходить до сачка, електричне поле різко збільшується, наступає другий стан «гальванонаркоз» і риба паралізується.

Основоположником електролова вважається німець Альфред Шенфельдер, який в 1925 році в журналі «Риболов — спортсмен» розмістив статтю під назвою «Лов риби за допомогою електроструму».

Як визначити рибу, яка впіймана електроловом? Мені не раз приходилося при затриманні браконьєрів з електровудочкою, які вже виловили рибу, спостерігати ознаки дії електролову на неї. У щуки, сома від паралічу струмом в області голови і спини добре помітні сині плями різної форми, при цьому риба ще проявляє ознаки життя. Лящ може змінити звичайне забарвлення на більш світле. При анатомічному розтину цієї риби добре помітні крововиливи в області хребта, плавального міхура, зміщення хребтів внаслідок різкого скорочення навколохребетних м’язів, а іноді і їх перелом. У риби виловленої електровудкою відсутні сліди на тілі від об чарункових знарядь лову (сіток).

По різному реагують риби на електрострум. Соми виходять із свого сховища і лежать на поверхні води, причому у більшості випадків з відкритими ротами. Лящ на дно не опускається, і лежить там, де його вбило електровудкою. Короп і щука дуже чутливі до дії струму. Існують докази, що плідники риби, які відчули на собі дію браконьєра з електровудочкою, втрачають здатність ефективно нереститись. Їх статеві продукти в більшості випадків зазнають невиправних змін, і різко знижують здатність до запліднення ікри. Смертність ікринок, які розвиваються значно збільшується на відміну від неушкоджених електровудочкою плідників риб.

Кількість браконьєрів, які «подружилися» з електропідсаками, неспинно зростає. В більшості випадків вони працюють під «кришою» впливових осіб, почувають себе господарями водойм. Вже давно пора звернути увагу наших законотворців, що використання електроприладів для вилову риби при якому стерилізуються наші водойми, не правильно відносити до категорії адміністративних правопорушень ( ст. 85 ч.4 КупАП), при якому передбачені штрафні санкції від 20 до 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. При цьому винятково варварському способі вилову риби повинна наступати кримінальна відповідальність. Тільки такими заходами ще можливо відновити наші рибні запаси, залишити нашим дітям водойми в яких буде водиться рибна матір.

Юрій ЯРЦЕВ, начальник відділу іхтіології та рибальства Полтаварибоохорони