Кандидат в мери Полтави від громади розповіла про своє бачення майбутнього пасажирського транспорту

 — Пані Ірино, яким ви бачите майбутнє громадського транспорту у Полтаві?

— Ірина Особік: Тролейбуси, без сумніву, мають пріоритет у розвитку громадського транспорту нашого міста. Виняткова екологічність та низька — у порівнянні з іншими видами транспорту — собівартість говорять саме за це.

— Які вектори реформування громадського транспорту, на Вашу думку?

— Якщо коротко, то видається правильним реформувати громадський транспорт таким чином:

• за типом руху — у виділених смугах за зразком транспортної системи BRT;

• за економічно-правовою системою: важливо поєднати комунальну та приватну форми власності, коли продаж квитків та диспетчерська служба здійснюється комунальниками, а рухомий склад здебільшого знаходиться у приватній власності. При цій системі муніципалітет на онлайн-торгах (або в інший відкритий та прозорий спосіб) здійснює тендерний продаж маршрутів (при цьому лотами для продажу виступають власне кілометри, а не маршрути).

— А чому саме електричний транспорт, адже останнім часом рухомий склад у Полтаві поповнюється здебільшого автобусами та маршрутками?

— Сучасний електротранспорт більш комфортний. Електричний двигун не створює вібрації в салоні, більш плавно починає рух та гальмування, а влітку не нагріває салон. Крім того, електричний транспорт тихіше рухається і значно дешевший у довгостроковій перспективі. У порівнянні з автобусом тролейбус має у півтора рази довший термін використання (називають 14 років проти 9), піддається капітальному ремонту, внаслідок чого його ресурс подовжується ще на 7 років. Тролейбус економніший: на зупинках двигун вимикається, не працює вхолосту, при гальмуванні генерує енергію та віддає її в контактну мережу. Він екологічний, на відміну від транспорту з двигуном внутрішнього згоряння.

Часто закидають, що тролейбуси повільні. Але вся справа у архаїчній контактній мережі — це головна проблема. Було підраховано, що на модернізацію контактної мережі (встановлення швидкісних стрілок, перехресть та кривих) потрібно близько 1% транспортного бюджету міста.

Я вважаю, що майбутнє полтавського громадського транспорту — це сучасний тролейбус, доукомплектований акумуляторними батареями, що дозволяють долати проміжки маршруту у 50-60 кілометрів без контактної мережі. Таким чином, враховуючи наявну мережу електричних дротів «за кільцем», зможемо використовувати електротранспорт у найвіддаленіших куточках міста. Доцільніше придбавати літієво-титанові та подібні до них акумуляторні батареї: їх можна заряджати впродовж 6 хвилин навіть при мінус 40 градусів, що є достатнім для автономного подолання шляху до 60 кілометрів. Термін служби батарей — до 12 років. На один кілометр шляху сучасний тролейбус витрачає лише 1,5 кВт електроенергії! Безсумнівно, це найвигідніший варіант як для власників, так і для громади міста.

— У разі вашої перемоги та обранні на посаду міського голови, на вашу думку, що треба зробити у транспортній галузі насамперед?

— Вважаю, що потрібно:

— По-перше, перестати вимагати данину з перевізників, як свідчить досвід інших міст, це значно здешевить проїзд.

— По-друге, зробити якісний моніторинг руху громадського транспорту, як приватного так і комунального, а особливо їх взаємодії.

Якісний моніторинг передбачає проведення замірів на ключових зупинках громадського транспорту (у місцях розгалуження маршрутів) на предмет кількості проїзду автобусів, тролейбусів та маршруток — в залежності від маршруту.

Замірити наповнюваність транспорту в залежності від часу дня, та дня тижня.

Паралельно зробити фотографії робочого дня по кількох автобусах (різних типів та пасажироємності), зазначивши час та місце початку/кінця руху, кількість проданих білетів, заправки (кількість заправок, залучити до аналізу чеки на заправки)

— Отримати від перевізників відомості щодо кількості, якості та зносу рухомого складу (якщо вони подають таку інформацію у відділ транспортний, то її промоніторити).

— По-третє, за результатами моніторингу змоделювати інтерактивну карту руху громадського транспорту, яка предметно, наочно та цифрами виявить наступне:

• Громадський транспорт різних видів та форм власності створює один одному зайву конкуренцію. На деяких маршрутах у часи «пік» транспорт переповнений та рухається нерегулярно, але частіше недозаповнені людьми автобуси та маршрутки «зграями» ганяють на випередження, створюючи перешкоди іншим учасникам руху та наражаючи на небезпеку пасажирів. Таким чином, час руху за маршрутами міського та приміського транспорту різних видів та форм власності накладається один на одного, що призводить до прискореного зносу рухомого складу при недоотриманій виручці від неповністю проданих білетів.
• Диспетчерська служба громадського транспорту міста після модернізування та реформування повинна здійснювати регулювання всього транспорту незалежно від форм власності.
• Буде наочно виявлена та в перспективі знівельована «конкуренція маршрутів», коли наприклад рух по кільцю значно рентабельніший за маршрути через приватний сектор. Цей дисбаланс можна вирівняти, якщо продаж квитків на себе візьме комунальне підприємство, а приватний перевізник отримає плату за якісні перевезення із розрахунку за один кілометр.

•  У перспективі влада зможе самостійно встановлювати та регулювати ціну проїзду в залежності від маршрутів (не наражаючись на небезпеку транспортного колапсу чи бунту невдоволених перевізників) та оперативно реагувати на сезонні події (свята тощо), залучаючи перевізників на нові маршрути.

•  Маршрути стануть справді регулярними, а транспорт — дійсно заповненим до норми.

• Громада міста та влада зможуть вимагати від перевізників якісні послуги, стимулювати до оновлення рухомого складу (якщо знос твого автобусу 90% — то отримуєш меншу ціну за 1 кілометр (відносно кількості місць), а якщо здійснюєш перевезення електробусом — отримуєш преміальні за «екологію та якість» тощо).

•  Будуть врегульовані маршрути: ті, що дублюються — оптимізовані.

Андрій ПЕТРОВ, «Полтавщина»