Василь Ковальчук: Яке право регіонал Удовіченко має вручати нагороди афганцям?
Днями Полтава стала свідком дивовижного фарсу, який розіграв кандидат на посаду міського голови Полтави Олександр Удовіченко, перед людьми, загартованими війною у Афганістані
Київська районна організація ветеранів-афганців зібралась на вручення нагород з нагоди 25-річчя від закінчення бойових дій у Афганістані. Захід проходив у приміщенні Кооперативного технікуму і я, як учасник бойових дій в Афганістані, звісно ж прийшов зустрітись з своїми побратимами.
Ми обіймались, вітали один одного, коли раптом до залу сором’язливо зайшов і сів в першому ряду колишній губернатор і головний регіонал Полтавщини Олександр Удовіченко, який буде балотуватись на посаду міського голови Полтави. Зайшов якось зніяковіло, не впевнено.
На сцену вийшов голова Полтавської обласної організації Української спілки ветеранів Афганістану Юрій Цомартов і принизливо прогинаючись напівзігнутих ногах та співаючи хвалу керівнику регіоналів запросив Олександра Удовіченка посісти місце на сцені в президії.
Юрій Муратович взяв слово і сказав, що Олександр Удовіченко дуже, ну дуже, поважний гість і завжди допомагав афганцям, а тому йому потрібно вийти на сцену і приєднатися до тих, хто вручатиме нагороди. Звісно, що очільник Партії регіонів, що перефарбувався в «Рідне місто», встав і піднявся на сцену, бо саме для цього піар-ходу власне і прийшов.
Афганців — моїх бойових побратимів — викликали за алфавітним списком. Коли ж черга дійшла до мене — Василя Ковальчука, я не бажаючи отримувати нагороду з рук того, хто позбавляв нас заслужених на війні пільг, доводив афганців до жебрацтва, кидав проти афганців «Беркут», залишився сидіти на своєму місці. На пропозицію підійти, я відмовився виходити. Тоді Юрій Цомартов підійшов до мене і сказав: «Василь Григорович, чого не встаєте? Візьміть нагороду». З рук Юрія я отримав нагороду з радістю, адже Юрій мій бойовий товариш і так, як і я, пройшов Афганістан.
Коли ж я відкрив посвідчення на нагороду то побачив, що там стоїть підпис Петра Порошенка, під Указом від 10 жовтня 2014 року, хоча вивід військ з Афганістану був 15 лютого.
Я попросив слово і мені його надали. Відчуваючи, що йому дістанеться на горіхи Удовіченко поспішив покинути зібрання. Знає кішка чиє сало з`їла.
— Дорогі мої бойові побратими ви мої рідні, тому не ображайтесь, але я хочу сказати — «Яка у вас коротка пам’ять»? Хіба Удовіченко, намісник Януковича на Полтавській землі, той, хто сьогодні вручав вам нагороди, не забирав у вас пільги отримані ціною вашого здоров’я і життя наших братів? Хіба не Партія регіонів відбирала у нас пільги і опустила афганців і їх сім’ї за межу виживання, довівши до жебрацтва. Хіба не верхівка партії Регіонів жирувала і збагачувалась за рахунок бюджету, а отже наших з вами грошей? Я не можу взяти цю нагороду за підписом Петра Порошенка, одного з засновників Партії регіонів, так, як вважаю, що війна триває завдяки його бездіяльності, а то і злочинної діяльності. Я, як той, що буває на тій стороні, бо займаюсь обміном полонених, як ніхто інший знаю як Україні шкодить Порошенко і його не державницький підхід. Вважаю його ворогом України, який розв’язав війну, який роздмухує її і заробляє на ній. А в той же час знищує український народ, як війною, так і голодомором. І тому я не можу прийняти нагороду за його підписом, — заявив я і поклавши нагороду з посвідченням на стіл Президії повернувся на місце в залі.
Я знаю, що так само Удовіченко вручав нагороди і в Октябрському, і в Ленінському районах ветеранам-афганцям, а будучи губернатором відгороджувався від афганців парканом і міліцією.
До речі після моєї промови я почув оплески від моїх бойових друзів і велику підтримку. Схоже, вони таки поділяють мою думку. Люди розуміють, де фальш, а де — правда.
підполковник, ветеран війни в Афганістані