Журналісти з Кременчука відзняли матеріал про повернення життя в Красногорівку

Районне містечко Красногорівка біля Донецька вже більше року на лінії вогню. На околиці міста, серед багатоповерхівок, стоять українські війська, навпроти, на донбаських тереконах, на відстані близько кілометра — позиції бойовиків ДНР. Про це повідомило в «Громадське ТБ — Кременчук».

Влітку 2015-го тут нічого не змінилося. Як і минулого року, тривають обстріли міста, а жителі, які залишилися, ховаються в під’їздах своїх будинків, аби пересидіти розриви снарядів у дворі.

Красногорівка — це місто на одній лінії фронту з Мар’янкою. Як і в Мар’янці, про перемир’я тут лише чули, але рідко його бачили. На околицях чимало розбитих будинків, без вікон та з дірявими дахами, напів або повністю порожні, залежно від відстані до передової. Виживають жителі за рахунок пенсій стариків та гуманітарної допомоги, яка надходить до Красногорівки. Роботи немає, підприємства не працюють, більшість магазинів зачинена, лише ринок гомонить щодня. Самі жителі міста не погоджуються з тим, що Красногорівка — це місто-примара. Говорять, що багато людей повертаються до своїх домівок, а у дворах усе більше стає дітей.

— Життя у нас не закінчилося. Дійсно, є проблеми зі світлом, газом, водою, через діряві дахи квартири заливає дощ, стріляють щодня, але життя повертається до Красногорівки, ніяка це не примара. Пройдіться по місту, і ви побачите дорослих та дітей, — розповіли місцеві.

Українські солдати на околиці міста також живуть за щоденним графіком війни та обопільних обстрілів. З боку бойовиків працюють артилерія та танки, намагаються прорватися диверсійні групи противника. Таким воно є друге літо війни на позиціях у Красногорівці.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»