Військовий комісар Полтавщини закликав миротворців стати на захист держави

На початку 90-х років 20-го століття розпал політичних протиріч і громадських процесів став каталізатором виникнення військових протистоянь та збройних конфліктів у деяких країнах Європи.

Найбільш вибухова ситуація склалася у Союзній Федеративній Республіці Югославія. Основою Балканської кризи стали етнічні і релігійні конфлікти та боротьба різних автономій і суб’єктів федерації за незалежність. Серія масштабних збройних сутичок перетворила Югославію в одну з самих «вибухонебезпечних» країн світу. В середині 1992 року вже існували Боснія і Герцеговина, Східна Славонія, Косово, Македонія, Республіка Сербська Країна і Хорватія.

В 1992 році з метою сприяння політичному врегулюванню югославського конфлікту і захисту цивільного населення на території колишньої Югославії були розміщенні сили ООН UNPROFOR (Сили Організації Об’єднаних Націй з охорони — COOHO). У зв’язку з цим Генеральний секретар ООН звернувся до керівництва України з проханням щодо введення військового контингенту до складу сил ООН в зонах конфлікту.

3 липня 1992 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 2538-XII «Про участь батальйону Збройних Сил України в Миротворчих Силах Організації Об’єднаних Націй у зонах конфліктів на території колишньої Югославії». Вже на наступний день Міністром оборони України було підписано наказ про формування в смт. Гвардійське Дніпропетровської області миротворчого підрозділу — 240-го окремого спеціального батальйону. Формування проводилося на базі 93-ї гвардійської мотострілкової дивізії 6-ї гвардійської танкової армії (пізніше — 93-ї механізованої дивізії 6 армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України).

15 липня 1992 року два літаки з передовою групою 240-го батальйону на борту здійснили виліт з дніпропетровського аеродрому у напрямку Боснії. Передова група налічувала 42 військовослужбовця. Після приземлення у Сараєво українські миротворці одразу опинилися в епіцентрі бойових дій. Місто і аеродром обстрілювали артилерія та снайпери.

На самому початку миротворчої місії в результаті мінометного обстрілу аеродрому і нашого артилерійського радіолокаційного комплексу було тяжко поранено 7 військовослужбовців. Старший лейтенант Сергій Топиха помер від поранень в шпиталі. Отже, було відкрито рахунок бойових втрат українських миротворців на захисті миру та людського життя.

Незважаючи на надзвичайно тяжкі і складні умови, наші миротворці з честю виконували поставлені завдання. Тільки за чотири місяці ними було проведено більше 800 конвоїв з гуманітарним вантажем.

За 23 роки, в різні часи, українські миротворці взяли участь у миротворчих операціях в наступних регіонах і місіях світу: Косово, Боснія і Герцеговина, Східна Славонія, Ангола, Македонія, місія ОБСЄ у Косово, Гватемала, Таджикистан, Афганістан, півострів Превлака Хорватія, Кувейт, Сьера-Леоне, місія ОБСЄ у Грузії, Придністров’я, Ірак, Ліван, Єфіопія та Єритрея, місія ООН у Грузії, Судан, Кот-д’Івуар, Демократична Республіка Конго тощо.

Починаючи з 1992 року більше 37 тисяч військовослужбовці Збройних Сил України взяли участь у міжнародних миротворчих операціях. За цей час загинуло більше 50 військовослужбовців Збройних Сил України, які, безперечно назавжди залишаться в пам’яті українського народу.

З метою вшанування мужності і звитяги, зразкового виконання службових обов’язків, вірності присязі учасників миротворчих операцій та забезпечення збереження пам’яті славетних героїв-миротворців, які загинули під час виконання обов’язків у складі миротворчого контингенту та миротворчого персоналу Постановою Верховної ради України від 2013 року — 15-го липня визначено Днем українських миротворців.

Від імені військовослужбовців Полтавського гарнізону зичу діючим та колишнім військовослужбовцям, які приймали участь у миротворчих місіях міцного здоров’я, радості, душевного та родинного благополуччя.

Також звертаюся до українських миротворців. Ви першими з числа військових Збройних Сил України відчули, що таке війна, що таке незаконні збройні формування за підтримки іншої держави, бачили до яких наслідків призводять бойові дії на території мирної держави, знаєте, що таке смерть мирних жителів та розтрощені житлові будинки. Якщо Ви відчуваєте у собі сили стати на захист держави то сучасні Збройні Сили України потребують вашого досвіду, вміння та навичок ведення сучасного бою.

Військові комісаріати Полтавщини готові запропонувати військову службу першим героям-миротворцям сучасної армії України на посадах, які відповідатимуть отриманому досвіду, знанням та навикам. Ще раз зі святом бойові побратими!

Борис ПАВЛОВ, начальник Полтавського гарнізону, полковник