У Полтаві лише 47% мешканців у побуті спілкуються українською мовою

8 липня в Києві рух добровольців «Простір свободи» презентували висновки аналітичного огляду становища української мови в різних сферах суспільного життя в період з початку 2014 до середини 2015 року. Джерелами стали дані офіційної статистики, результати соціологічних та моніторингових досліджень.

Проведені ними соціологічні дослідження засвідчили, що абсолютна більшість мешканців обласних центрів у Західній Україні і відносна більшість у центральній спілкуються в побуті та на виробництві виключно українською мовою. Цей показник становить у Полтаві 47% — значна частина мешканців спілкується як українською, так і російською.

Як виявилося, частка україномовних газет та журналів порівняно з минулими роками зменшилася. Частка газет, що видаються українською мовою, продовжує падати. З журналами та іншими періодичними виданнями ситуація катастрофічна — лише 9,9% від загального тиражу випущено в 2014 українською мовою (в 2010 році цей показник становив 19,6%). До того ж всього лише 55% книг надруковано в Україні в 2014 році державною мовою, причому більшість з них — навчальна література, а книги, імпортовані з Росії, у рази перевищують випуск книжок в Україні.

На думку активістів, трохи зміцнилися позиції української мови в освіті. Частка школярів, що здобувають освіту українською мовою в 2014 — 2015 році сягнула 90,8%, зрісши за рік аж на 9%. Проте це зростання, як вважають дослідники, пов’язане перш за все з тим, що статистика більше не враховує школи на окупованих територіях. За підрахунками активістів, на Полтавщині 98% навчаються українською мовою в школі.

Також дослідження довело, що серед найрейтинговіших телеканалів частка російської мови в ефірі становить 44%, а української — 30%, а також зріс до 26% час «двомовних» ефірів. Частка пісень українською мовою в ефірі п’яти найрейтинговіших радіостанцій становить лише 5% від загального числа пісень.

У кінопрокаті кількість фільмів, дубльованих українською мовою, в 2014 році становила 65,5%, а в 2015 (до початку червня) — 83,8%, але це напряму пов’язане зі зменшенням у прокаті кількості фільмів російського виробництва.

Щодо мовної ситуації в сфері послуг активісти зазначили, що все залежить від регіону — на Сході та Півдні російська виразно домінує. За підсумками моніторингу кафе і ресторанів у всіх обласних центрах (крім окупованих) лише 58% закладів харчування мають українську вивіску, та всього в 63% меню надруковані українською. Тільки в 53% закладів персонал обслуговує україномовних клієнтів українською мовою. У південних і східних містах україномовних клієнтів майже завжди обслуговують російською.

На думку руху добровольців, які проводили дослідження, головним негативним чинником, який стимулює витіснення української мови з найважливіших суспільних сфер, є саме мовний закон Ківалова-Колесніченка, затверджений Віктором Януковичем у 2012 році. Водночас на окупованих територіях Криму, Донеччини та Луганщини здійснюється стрімка примусова русифікація, українська мова витіснена майже з усіх сфер суспільного життя. Вони вважають, що для захисту власного майбутнього держава має вжити заходів для реального утвердження української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території країни, як це передбачено Конституцією. До того ж активісти висловили думку про важливість замінити мовний закон Ківалова-Колесніченка на новий, бо теперішній, на їх погляд, заохочує русифікацію і знищує систему державного захисту й підтримки української мови.

Один із читачів «Полтавщини», якого турбує мовна проблема в Полтаві та в нашій державі, розповів, що в нашому місті більшість людей розмовляє російською. На його погляд, ЗМІ дедалі менше користуються українською, а полтавські туристичні та рекламні агенції частіше використовують російську мову. На його погляд, навіть кросворди майже не публікуються українською. Він вважає, що подібна русифікація шкодить державі, у якій, на його думку, має бути лише одна мова — українська.

Довідково:

Юридично закон Ківалова-Колесніченка дійсний. У той же час 23 лютого 2014 року Верховна Рада вирішила його скасувати, але 3 березня 2014 року Олександр Турчинов, який тимчасово виконував обов’язки Президента і водночас був спікером Парламенту, відмовився підписувати папери про скасування закону. Він залишив закон дійсним до певного моменту - доки не приймуть інший мовний закон, який буде влаштовувати всі регіони України.

Ольга ДУДКА, «Полтавщина»