Свідок: «Блажівський — це маленький Гітлер»

Нагадаємо, що перше слухання справи проводилося 15 червня. На минулому слуханні справи сторона обвинувачення надала трьох свідків: студента Максима Глушко, водія Петра Блажівського Руслана Сліпченка та Олега Рябоконя, колишнього начальника Кременчуцького МРЕВ (нині — Центр надання послуг із використанням автотранспортних засобів).

Понятий при огляді портфеля Блажівського: «Це не той портфель»

22 червня в Октябрському суді відбулося чергове слухання справи колишнього начальника ДАІ Петра Блажівського. Суд розпочався з розгляду протоколу обшуку палати № 15 урологічного відділення лікарні імені Скліфософського, у якій лежав Блажівський. Після цього прокурори надали відеозапис обшуку палати. На ньому видно, як працівники міліції заходять до палати, у якій знаходився й син Петра Ілліча. Він не представлявся, але Петра Блажівського називав батьком. У протоколі, який зачитував прокурор, зазначалося, що хлопець вів себе агресивно. Відео стало цьому підтвердженням, адже парубок ударив правоохоронця з камерою. Після цього на нього одягнули наручники, а, коли він заспокоївся, зняли. Пізніше міліція надіслала сину колишнього начальника ДАІ підозру в нападі на слідчого під час обшуку палати.

Обшук у палаті Блажівського
(00:39 — Блажівський викидує портфель із вікна. 03:20 — Син Блажівського вдарив правоохоронця з камерою.)

Переглянувши відео, адвокат колишнього начальника ДАІ Вознюк сказала, що докази не є допустимими. Вона попросила суддю звернути увагу на те, що на відео не видно, як Петро Блажівський викидає портфель із вікна палати. На її думку, через те, що понятих завели до палати не одразу, а через деякий час, вони не можуть підтвердити того, що саме Петро Ілліч викинув портфель. До того ж адвокат Вознюк зазначила, що, коли слідчий разом із понятими спустилися за портфелем, то у відеозаписі чутно, як хтось із понятих сказав: «Це не той портфель». Адвокат Вознюк висловила думку, що портфель опечатали не належним чином — перев’язали один раз, а не декілька, як мало би бути.

Друге відео, що надали правоохоронці, — огляд портфелю Блажівського. У портфелі знайшли документи Петра Ілліча, а саме: український та закордонні паспорти, водійські права на ім’я Блажівського. Серед речей у ньому знаходились й гроші: 10 тис. грн, перемотані гумкою для грошей, 3 конверти (у першому — 5 тис. доларів, у другому — 10 тис. доларів, у третьому 3 тис. доларів), а також 400 доларів та більше 4,5 тис. грн, що знаходились у портмоне та задній кишені портфелю. На відео правоохоронці називали номера купюр та звіряли їх із протоколом. Серед знайдених у портфелі грошей міліціонери виявили долари, які були включені до їхніх слідчих експериментів, — 100 доларів студента Глушка, свідчення якого слухали на минулому судовому засіданні, та 1000 доларів Сергія Петрова, якого викликали в суд на це засідання.

Відео викликало в адвокатів Петра Блажівського ще більше запитань. Вони звернули увагу на те, що правоохоронець Буряк, який тримав відеокамеру, у ході розгляду портфеля із кимось розмовляв по телефону та звітував про дії. Адвокат Малахова висловилась, що їй не зрозуміло, чому слідчі не зняли відбитки пальців та пото-жирові сліди, які могли залишитися на портфелі. Адвокат Вознюк звернула увагу й на те, що при зйомці правоохоронець зазначає номер відеокамери, який не відповідає тому, що вказаний у протоколі. У відповідь прокурор Бойко продемонстрував камеру, якою знімали. Він сказав, що міліціонер, котрий проводив розслідування, на відео вказав номер, написаний зверху на камері, а в протоколі зазначили модель камери, а не її серійний номер. Таким чином прокурор довів, що знімали тією ж камерою, але адвокати висловили своє здивування невідповідностям.

Окрім того, адвокати Блажівського знайшли помилку в прізвищі одного з понятих, зазначеного в протоколі — насправді він Юрій Кривенко, а в протоколі інколи фігурує як Кивенко. Прокурор зазначив, що то помилка, і вказаний понятий Юрій Кивенко — це і є Юрій Кривенко.

Свідок № 4: підлеглий Блажівського, який передав йому хабара, аби залишитися на посаді

На судове засідання запросили свідка Сергія Петрова, який брав участь у слідчому експерименті. На суді він розповів, що справжнє його ім’я Юрій Довбиш. Він переживав за своє життя та рідних, тому погодився співпрацювати з міліцією лише під прихованим ім’ям. Юрій Довбиш є начальником центру надання послуг із використанням автотранспортних засобів Полтавської області. Представники СБУ вийшли на нього в кінці грудня 2014, завчасно знаючи, що Блажівський вимагав від Юрія хабара в сумі 1 тис. доларів. У підлеглого колишнього начальника ДАІ склалося враження, що СБУ прослуховували його телефонні розмови, тому й дізналися про це. Як і у випадку з Глушко, міліціонери зробили копію доларів, аби потім виявити їх у Блажівського. Юрій Довбиш мав передати їх Петру Блажівському через його помічника Михайла Литвина. У Юрія Довбиша в піджаку був мікрофон, тому цю зустріч зафіксували. Завдяки дозволу судді на обшук лікарняної палати Петра Блажівського, правоохоронці серед знайдених у портфелі грошей, знайшли перевірили ці купюри. Таким чином, міліція доказала причетність Блажівського до неправомірної вигоди.

Юрій Довбиш — свідок у справі Блажівського

Про те, що свідок не Сергій Петров, а Юрій Довбиш, адвокати дізналися з протоколів. Адвокат Блажівського Коріньков написав свідку листа, а потім зателефонував і запропонував зустрітися. Юрій Довбиш не погодився, після чого адвокат Блажівського його не турбував. Прокурори розцінили це як тиск на свідка, і попросили суддю долучити лист до справи.

Важливими доказами стали й телефонні розмови, які прокурори надали на судовому засіданні. На суді сміх викликали нецензурні телефонні розмови Довбиша з Полтавцем, начальником Миргородського центру надання послуг із використанням автотранспортних засобів, та Барчуком, начальником Комсомольського центру. Вони вважалися підлеглими Блажівського, станом на грудень 2014 року.

Фрагмент телефонної розмови № 1 — «у них криша навіть не Сіренко, а Аваков...»

Полтавець: Хлопці шепнули, що він різко захворів сьогодні. Ти в курсі, чи ні?

Юрій Довбиш: Він?

Полтавець: Так.

Юрій Довбиш: У нього ж взагалі відпустка від сьогодні чи від вчора.

Полтавець: У мене був раніше тільки «Фаворит», зрозумів? Зараз відкрився центр безпеки дорожнього руху, а в них криша навіть не Сіренко, а Аваков, і хлопці там працюють по нормальним цінам. Якщо «Фаворит» був на 1700, то...

Юрій Довбиш: Для мене 1700 — то нічого.

Полтавець: Та я тобі й кажу! 1700, а коли настрій є — дадуть 1900. Зрозумів? І каже, нам треба було сьогодні по довідці рахунок отримувати, Аваков дзвонить Сіренку, Сіренко цьому, цей каже: «Все, в 10 приїжджайте, я вам особисто видам». Каже, ми приїжджаємо, а він терміново на лікарняному, нібито камені з нирок пішли. Там його нема, Юлька тільки що подзвонила, каже, просто нема на роботі. Ну а тут, бачиш, сказали, що він офіційно на лікарняному. Йому скору викликали додому, ну, може, дійсно камені, я ж не лізу туди.

Юрій Довбиш: Та він же місяць лежав у Полтаві, щось йому там робили.

Полтавець: Юр, мені, коли розказують, що в нього камені, я так думаю, це та людина, йому серце будуть вирізати, а він буде лежать на операційному столі, простягатиме руку і робитиме знаки типу: «Де?

Повний запис розмови (25 грудня 2014 року, 15:46), містить нецензурну лексику

Фрагмент телефонної розмови № 2 — «при Януковичі менше брали ...»

Барчук: Я приїду, і він почне...При Януковичі менше брали, ніж при (нерозбірливо)

Юрій Довбиш: А я ж про що кажу. Ми трьох Януковичів виносимо, якщо такий розклад.

Барчук: Якщо він буде кричати, то я напишу рапорт і піду.

Юрій Довбиш: Я також, чесно тобі кажу.

Барчук: Я зв’яжусь із Іллічем, бо я все-таки два місяця туди взагалі не їздив, хворів. Треба хоч показатися. Покажуся....крім того, що покажуся — мені нічого показувати.

Юрій Довбиш: Чуєш, і другий сенс: що це таке? Якщо не в капусті, то по ринковим цінам? Якщо в банку збитки якісь, цей долар буде рости до 50, і що? Я взагалі, я не знаю...Таке мале, і таке...

Барчук: Тобі тисячу доларів теж?

Юрій Довбиш: Ну так.

Барчук: Він мене грузив, але я ще ні разу не давав.

Юрій Довбиш: Я через раз.

Барчук: І що він тобі через раз говорить?

Юрій Довбиш: А нічого. Давить, душить, то телефонує від нічого робити у вихідний день, питає, як здоров’я, чи не боюся я нічого.

Барчук: Так а чого треба боятися?

Юрій Довбиш: А хто його знає...А ти знаєш, що він зараз на лікарняному?

Барчук: Ну, вчора щось нирки прихопили.

Юрій Довбиш: Ага.

Барчук: Я учора приїхав, півдня просидів, мені ніхто не подзвонив, сказали, що в нього нирки прихватили. Сьогодні подзвонили — є знову. Та що це таке! Учора 605 грн на бензин, навіщо воно мені треба?

Юрій Довбиш: Так нехай дзвонить! Я не буду нікуди їхати. Ну, не вийшло. Та і сенс від того, що я приїду? Ну, приїду, ну, побачимось.

Барчук: Ну, оце ж і я, приїхати, щоб побачитись.

Юрій Довбиш: Із Комсомольска їхати, щоб побачитись.

Барчук: Ну та мені давати нічого. Вихід в нього один — подивитися на мене, і я поїду.

Юрій Довбиш: Так. Чуєш, так а чого він саме на лікарняний пішов? Якщо нирки прихопили, то лікарняний відразу ж бере. Видно ж, теж ??? І чого він так поспішає: давай, давай, давай? Кожен місяць! Знахабнів чоловік, я бачу. Так?

Барчук: А йому якесь кіно, розумієш?

Юрій Довбиш: По ідеї, йому кожного дня винні! І радується...Чи в нього, може, хвороба якась, як у Гітлера ото було?

Барчук: А раптом сьогодні не дадуть, так?

Юрій Довбиш: Маленький Гітлер...

Барчук: Я поняв. Я тобі третьому вже телефоную, ніхто не їде, один я. Ну, добре.

Юрій Довбиш: Ну, з’їдь, і розкажеш.

Барчук: Давай.

Повний запис розмови (26 грудня 2014, 12:45) містить нецензурну лексику

Довбиш мав на увазі гроші, які він мав віддати Блажівському, про що повідомив у суді.

Надані прокурорами аудіозаписи та відео суддя долучив до справи. На наступному судовому слуханні, що відбудеться 8 липня, планується допитати й інших свідків, які фігурують по справі Блажівського.

Ольга ДУДКА, «Полтавщина»