Соціолог Микола Лебедик прокоментував довіру полтавців до Удовіченка та «Солідарності»

Результати соціологічного дослідження, яке провели 13 червня 2015 року фахівці ГО «Незалежний центр стратегічних досліджень» у Полтаві щодо виборів до місцевих органів влади викликали підвищений інтерес у читачів інтернет-видання «Полтавщина». Ми звернулися до наукового керівника дослідження, соціолога проблем виховання кандидата, педагогічних наук Миколи Лебедика прокоментувати отримані результати, особливо, рівень довіри до відомих людей у Полтаві за критерієм готовності виборців підтримати їх, якщо вони приймуть рішення приймати участь у виборах міського голови — 25 жовтня 2015 року. Та, перше наше запитання стосувалося відсутності в анкетах імені народного депутата України Сергія Капліна, який на останній парламентських виборах впевнено переміг.

— Імені Капліна не було, бо він жодного разу не заявив про своє бажання взяти участь у виборах мера. Якщо говорити про Олександра Шамоту, то його рейтинг — нижче 3%, ми його не розглядали, бо його ще не знають. Хоча можу сказати, що якщо Сергій Каплін візьме участь у виборах, то теоретично він міг би стати міським головою, бо його добре знають. А Олександр Шамота поки що виступає у якості борця із міською владою, але поки що не як кандидат.

— Дехто висловився за те, що вашим результатом не можна довіряти після того, як ви спрогнозували перемогу кандидату в нардепи Олександру Залужному...

— Навпаки, я тоді говорив, що партія «УДАР» має високий рейтинг і своїм рейтингом вона буде підтягувати навіть маловідомого кандидата. Тому й переміг Сергій Каплін. А зараз цієї партії майже немає, але це вже інша історія. Опитування проводили 50 людей, з контролерами, в межах усіх виборчих округів. Я ручаюсь за ці результати, але будь-хто зможе зараз опитати за методикою 2,5 тисяч людей і пересвідчитися у моїй правоті. А щодо натяків на замовність, то — не мій рівень на це відповідати.

— Також лунали запитання, чому серед партій виникла позиція із ГО «Рідне місто. Рідний край».

— А чому ні, якщо вони заявили про себе і у Полтаві, і у Кременчуці і їх вже впізнають. 5% вони вже мають, бо позиціонують себе, як чисто регіональна сила. Я навпаки не вписав «УДАР», бо це вже не цікаво.

— Звичайно, найбільше емоцій викликав результат Олександра Удовіченка...

— У масовій свідомості він дійсно має довіру до себе не як політик, а як господарник, на таку фігуру, значить, є попит. У нього вже є сформований образ, який є затребуваним полтавцями.

— Олександр Мамай...

— Із ним ситуація цікавіша, бо якщо він відремонтує дороги та втілить в життя інші інфраструктурні та соціальні речі, які є його обов’язком, як міського голови, то багато із тих, хто вже голосував за нього, проголосують повторно.

— Чому в анкетах не було жінок?

— А що, хтось заявляв про себе? Це як і з Сергієм Капліним, хто із жінок публічно окреслив себе, як кандидата? Якщо, для прикладу, Оксана Деркач чи Тетяна Корост зроблять це, то можна і включити їх, хоча на жаль жінки у плані підтримки поступаються чоловікам.

— «Солідарність» Петра Порошенка, лідер опитування, чому такий результат?

— Можу однозначно сказати, що таким є рейтинг Президента України у Полтаві. Бо «Солідарність» і він сам — це одне ціле. Впаде рейтинг у нього, пропорційно впаде і у БПП. Петро Порошенко виконує функцію президента і велика кількість полтавців довіряють йому. А ось результат «Народного фронту» — менше 5% — це рейтинг не самої партії, а лідера Арсенія Яценюка. Та сама історія.

— «Батьківщина» отримала непогані показники.

— Ця політична сила позиціонує себе, як майданівська, але водночас і як опозиційна, а у суспільстві є попит на опозицію. Тим більше, що Полтавщина завжди активно підтримувала цю політичну силу і звичайно лідера — Юлію Тимошенко, яка в останній час політично і публічно активізувалася.

— Якщо по черзі: «Свобода», Самопоміч, Радикальна партія Ляшка...

— «Свобода» об’єднала навколо себе національно спрямованих виборців, які послідовно діють, незалежно від політичних вітрів. За це виборці їм багато прощають, особливо поведінку деяких представників цієї партії. Самопоміч пов’язана із мером Садовим, він зі Львовом, а Львів — з європейським містом та європейськими цінностями. Це близько молоді, представникам бізнесу. Образ Садового робить свою справу. Щодо РПЛ, то в України завжди зріла... назвемо це гайдамаччиною. Це протест, протест революційний на захист так би мовити простих людей. В межах певних відсотків на це є завжди попит, нехай це і політичний проект.

— Чому немає лівих?

— Якщо говорити про КПУ, то їм буде важко якось проявити себе через те, що вони у найтяжчі дні для України підтримували проросійську лінію, чітко не позначили себе у проблемі сепаратизму. Але ліва сила, нова ліва сила обов’язково з’явиться, бо для цього створені усі умови.

— Підведемо риску?

— Хотів би звернути увагу на істотний процент тих, хто не довіряє означеним в анкетах прізвищам та партіям. Моє опитування — це зріз, а далі буде дуже цікаво спостерігати за тенденціями: хто набере більше, хто менше, і чому так буде відбуватися. Безперечно, ми побачимо нові імена та нові назви, але вони поки що не проявлені.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»