За рік на Полтавщині зібрали 3,5 тонни донорської крові

12 червня до Дня донора, що святкують 14 червня, керівництво Полтавської обласної станції переливання крові привітали квітами та подарунковими пакетами своїх почесних та активних донорів. Аби більше дізнатися про процес здачі крові, ми звернулися до заступника головного лікаря станції переливання крові Лариси Якимишиної.

— До процедури переливання крові потрібно якось готуватися?

— Для того, щоб стати донором, перш за все, потрібно бути здоровою людиною. Ретельно готуватися не потрібно. Перед здачею крові їсти можна, але нежирну їжу. Варто не вживати спиртне та газовані напої, бо тоді змінюються показники печінки, і ми не можемо брати кров таких донорів.

— Розкажіть, як відбувається сама процедура.

— Ми приймаємо кров з 8 до 14 години. Із собою треба мати паспорт та ідентифікаційний код. Спочатку працівники беруть 20 мл крові та роблять аналізи. Якщо терапевт бачить, що ви проходите по всім параметрам (немає дефіциту ваги тіла, нормальний тиск, здорові серце й легені), то тоді відбувається процес здачі крові. Він триває близько 10 хвилин.

— Здача крові шкідлива для організму?

— У межах фізіологічної норми це навіть корисно. Фізіологічна втрата крові 450 мл спонукає виробленню нових клітин. Завдяки цьому відбувається оновлення організму.

— Чи впливає пора року на процес зібрання крові?

— Улітку ми намагаємося не приймати донорів, у яких вага менша 70 кг. Перепад температури впливає на організм, тому в такі моменти краще не здавати кров.

— Що далі відбувається з зібраною кров’ю?

— Після того, як ми отримали кров, її передають у відділ переробки. Після повного обстеження на інфекції (ВІЛ, гепатити, сифіліс), її розподіляють на групи, резуси, досліджують біохімічні показники печінки. Потім з допомогою певного обладнання вона розділяється на еритроцити та плазму. Еритроцити передають на видачу, а плазму залишають на півроку «на карантин». Через півроку ми повторно перевіряємо плазму, аби дослідити, чи не проявилися за цей час якісь захворювання. Якщо, при обстеженні працівники не зафіксують інфекцій, то тоді віддають і плазму.

— Які можуть бути наслідки, якщо пацієнту влили кров не тієї групи?

— Раніше практикували переливання, що не передбачало розподілення за групами. Але організми у всіх індивідуальні. Тому, коли зараз вже є можливість виокремити та розподілити кров, то варто це робити. Інколи проводять методику підбору крові. Тобто беруться зразки крові в пацієнта та донора, і потім перевіряють їх на сумісність.

— Чи бували випадки, коли донори на щось скаржилися?

— Три-чотири рази на рік до нас надходять скарги лише за те, що ми відмовляємо в здачі крові. Так буває, якщо в людини показники здоров’я не відповідають нормам для здачі крові. Також існує міф, що буцімто ми можемо заразити донорів. Це нісенітниця, бо при здачі крові наші працівники користуються одноразовими приладами. До того ж деякі вважають, що ми беремо кров у наркоманів. Навіть, якщо приходить така людина, то при дослідженні її крові перед здачею та після, аналізи покажуть все. І, відповідно, така кров не піде на видачу.

— Скільки за рік ви передаєте літрів крові?

— У минулому році по області ми передали 3,5 тонни еритроцитів та 2,5 тонни плазми.

— Сьогодні вітали почесних та активних донорів. Скажіть, будь ласка, що потрібно для того, аби отримати звання почесного донора?

— Аби стати почесним донором треба здати 18 літрів крові. За раз максимально беруть 450 мл. Уявіть собі, скільки разів одна людина може допомогти пацієнтам, котрі потребують переливання крові.

Донор Полтавської обласної станції переливання крові Ольга Колеснікова

«Полтавщина» поцікавилася в донора Ольги Колеснікової, чому вона вирішила активно здавати кров. Жінка відповіла, що її тітка була донором. Тому й вона приблизно раз у три місяці здає кров. У неї рідкісна четверта негативна група крові, тому інколи до неї телефонують із донорського центру і просять допомогти. Ольга Колеснікова запевняє, що здавати кров — це навіть корисно для здоров’я. На її думку, завдяки цьому процесу в донора підвищується імунітет. На питання, чи дякують рідні пацієнтів, жінка відповіла, що здебільшого вона не знає, кому переливають її кров. Але бували випадки, коли рідні пацієнтів вдячно реагували на таку допомогу.

Після процедури здачі крові в Полтавській обласній станції переливання крові донор отримує 33 грн на «харчову компенсацію», передбачену законодавством України. У випадку, якщо група крові донора рідкісна — йому сплачують 16 грн за 100 мл. За словами головного лікаря станції переливання крові Лариси Якимишиної, оплачуваних донорів наразі небагато.

Ольга ДУДКА, «Полтавщина»