Розмір тексту

В залі суду керівництво ПолтНТУ отримало звинувачення у корупції та фальсифікації виборів

Аудіозапис свідчень Олександра Тарасенка Аудіозапис свідчень Олександра Тарасенка

Під час судового засідання колишній завідувач кафедри образотворчого мистецтва ПолтНТУ під присягою розповів про корупцію в технічному університеті та звинуватив його керівництво у фальсифікації виборів

2 квітня, під час розгляду справи за позовом Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка до інтернет-видання «Полтавщина» та звільнених викладачів, одним із свідків виступив Олександр Тарасенко, який пропрацював в університеті близько 30 років, був завідувачем кафедри образотворчого мистецтва, а у 2015 році — звільнений. Він навів приклади тиску на студентів та викладачів і, навіть, прямим текстом звинуватив керівництво закладу у фальсифікації президентських виборів.

На адресу керівництва ПолтНТУ різні звинувачення лунають досить часто, проте особливість свідчень Олександра Тарасенка в тому, що вони були дані у суді під присягою. Ми отримали аудіозапис цього судового засідання та розшифрували його з незначними скороченнями. Повна версія запису свідчень Олександра Тарасенка наведена вище.

Свої свідчення Олександр Тарасенко розпочав зі спогадів Помаранчевої революції. Вже тоді керівництво університету негативно ставилося до студентів і викладачів, які підтримували революцію. Згадуючи ті часи, Олександр Тарасенко розповів про участь представників керівництва університету у фальсифікаціях президентських виборів.

Фотографували студентів і викладачів, які ходили на мітинги під час революції

— По даній справі мені відомо, що моїм колишнім підлеглим висунуто звинувачення, що їх вислови і дії паплюжать честь і гідність університету, підривають його ділову репутацію, і, мабуть, особисто самого ректора.

Це звинувачення я вважаю абсолютно безпідставним, тому що мої підлеглі викладачі висловлювали свою думку, вони мали право на публічне висловлювання своєї позиції, участь в акціях, мітингах. Наприклад, я пам’ятаю, коли були мітинги біля обладміністрації в часи Помаранчевої революції, там приймали участь наші студенти і викладачі. Їх фотографували, моніторили, а потім мене в деканат запрошували, ще тоді Усенко Валерій Григорович замдеканом був. Каже, ось передали з центрального корпусу, подивіться, тут ваші, здається, є викладачі — он і Герасименко там, і студенти... Кажу, це їх вільний час, вони мають повне право висловлювати свою громадянську позицію. Особисто я не чув, щоб вони зневажливо чи образливо висловлювалися в пресі чи інших засобах масової інформації стосовно ректора чи університету.

— Чи можете ви підтвердити ті обставини, що на студентів чи викладачів керівництвом вчинявся тиск щодо їх позиції? — адвокат ПолтНТУ Віталій Нікіпєлов.

— Вчинявся тиск, так. І це в нас традиційна практика в університеті. Я ще згадую часи Помаранчевої революції, коли була акція «Геть брудних ректорів», і як стояли там попід парканом пам’ятника Котляревському Коробко, Васильєв, проректор на той час, Нестеренко Микола Петрович — їх заставляли просто. Я не думаю, що Коробка заставляли, він ініціативна людина.

Фальсифікації під час президентських виборів 2004 року

— Вони мітингували проти ректора Онищенка? — адвокат.

— Там акція була проти ректорів, які тиснули на студентів і викладачів, не пускали їх на мітинги, проти фальсифікацій на виборах. Я в той час працював у виборчому штабі «Нашої України», і до Асадчева (Валерій Асадчев — екс-голова Полтавської облдержадміністарції, на той час — народний депутaт — авт.) з заявами зверталися студенти технічного університету, розповідали про «каруселі», які крутили в гуртожитках по 25 гривень. Це все організовували декани, на чолі з Коробком (перший проректор Богдан Коробко — авт.). Виносили чисті бюлетені, здавали, а їм уже давали з помітками. Це знає увесь університет.

— Коробко приймав участь у мітингу проти ректора? — адвокат.

— Коробко приймав безпосередню участь у фальсифікації виборів!

Ректор особисто не підписує сумнівних наказів

— Хто вчинював тиск на студентів? — адвокат.

— Керівництво. Ректор передає усне розпорядження своїм підлеглим — Коробку, а той деканам. Він всі сумнівні накази робить таким чином. Наприклад, треба когось звільнити неправомірно, або якесь розпорядження фінансового характеру — він йде в цей час у відпустку, а підписують Коробко та інші проректори. А ректор завжди залишається чистим і недоторканим, білим і пухнастим. Це загальновідома практика, можна навіть перевірити у відділі кадрів накази.

— Ви вважаєте, що відпустка ректора є протиправною дією? — адвокат.

— Не протиправною, але закономірність така протягом багатьох років є. Не тільки на моєму прикладі, а на прикладі інших звільнених викладачів. Десятки звільнених доцентів, професорів, старших викладачів. Як правило, підпису ректора ви там не побачите, це все підписують підручні.

— Тобто ви вважаєте, те що ректор ходить у відпустку є доказом його протиправних дій? — адвокат.

— Ви перекручуєте те, що я вам говорю.

Викладачів на роботу приймають за вказівкою ректора

— Може скластися враження, що в університеті суцільні репресії, звільняють багато людей. А чи приймають одночасно науково-педагогічних працівників, чи тільки звільняють? — адвокат.

— Приймають, і по вказівках навіть приймають. Пару років тому я був вимушений прийняти по вказівці ректора і Коробка людину, яка абсолютно не має відношення до викладання дисциплін, які ведуться в мене на кафедрі. Але за наказом ректора вона була зарахована. Студентка фінансового факультету Вишневецька Павліна Павлівна. Я звернувся до Коробка і сказав, що в неї не має ніякої підготовки, вона закройщиця по спеціальності. Коробко відповів, що це не моя справа, таке є розпорядження, якщо не хочете проблем, то підписуйте заяву і все.

З вересня 2012 по червень 2013 Павліна Вишневецька працювала за сумісництвом асистентом кафедри образотворчого мистецтва. До цього навчалася у полтавському ліцеї сфери послуг (кваліфікація — кравець 4-го розряду) та у харківській інженерно-педагогічній академії (спеціальність — моделювання, конструювання та дизайн швейних виробів) — авт.

Багато з професорів тільки числяться в університеті

— А чи відомо вам, що протягом 2010-2014 років до ПолтНТУ з інших вищих навчальних закладів прийнято на роботу 9 професорів (перілік прізвищ). Це правда, чи ні? — адвокат.

— Правда. А Суярко ви там не називаєте? Ви його лист не читали? Я можу його лист принести і надати суду. Де він описує ситуацію в університеті, як ситуацію хабарництва і казнокрадства. Людина пішла звідси і сказала, що тут працювати не буде, і поїхала в університет Каразіна. (Суярко Василь Григорович працював професором кафедри «Видобування нафти і газу та геотехніки» Полтавського з 2009 року. З 2012 р. — професор Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, кафедра мінералогії, петрографії та корисних копалин. — авт.)

А тих професорів, яких ви називаєте, багато з них тільки числяться в університеті. Ви професора Краснобаєва бачили? (Краснобаєв Віктор Анатолійович — доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри комп’ютерної інженерії — авт.)

— Я взагалі не знаю, як він виглядає. — адвокат.

— І я теж не знаю, як він виглядає.

— Чи підтверджуєте ви той факт, що у 2010-2014 роках науковий ступінь доктора наук здобули 9 працівників університету (перелік прізвищ)?

— А що тут такого? Це доконаний факт, люди захистилися. Ми ж говоримо про незаконно звільнених.

Звільнення конкурентів на посаду ректора

— З ваших показів в мене склалося враження, що в університеті суцільні репресії. — адвокат.

— Там постійно репресії ідуть. Ті, хто приймав участь в конкурсі на посаду ректора — Горик Олексій Володимирович, Ємець Олег Олексійович — вони були негайно звільнені за те, що посміли прийняти участь в конкурсі на посаду ректора. Репресії почалися з самого початку, коли ректор обійняв посаду.

В нас не вистачає кандидатів, докторів наук по ліцензійним умовам. Для чого звільняють цих людей? Стільки коштів держава витрачає на цих людей, а їх беруть і звільняють. Горика, наприклад, звільнили, бо у нього закінчився термін контракту. Людина пішла, її з руками забрали — тепер завкафедри, професор аграрної академії. Але, що, він зайвий був в університеті у нас? Ні. І багато таких.

Олексій Горик — доктор технічних наук, професор. Працював у ПолтНТУ з 1986 по 2004 рік. Був завідувачем кафедри опору матеріалів та будівельної механіки. З 1995 по 2001 рік перебував на посаді проректора з навчальної роботи. З 2005 року працює в Полтавській державній аграрній академії.

Олег Ємець — доктор фізико-математичних наук, професор. З 1983 по 2004 рік працював у ПолтНТУ. З 1998 року — завідувач кафедри прикладної математики, інформатики та математичного моделювання. У 2004 році перейшов на роботу в ПУЕТ.

«Є побажання ректора, щоб більше трійки тут не ставити...»

— В червні на архітектурному факультеті проводився конкурс на заміщення вакантних посад. Ви були членом конкурсної комісії. Чи були якісь гласні чи негласні побажання керівництва щодо обрання або необрання якихось певних викладачів? — представник відповідача.

— На цій конкурсній комісії я можу стверджувати, що негласні вказівки від керівництва були. Здається, там був присутній Богдан Олегович (Коробко — авт.) і Сидоренко Валентина Олегівна як контролери. Але, на жаль, не вийшло так, як вони хотіли. Все-таки архітектурний факультет — колектив у більшості здоровий і він завжди має свою власну позицію і проголосував за гідних кандидатів, за молодих викладачів, перспективних, і за тих, які вже мали певний науковий стаж.

— Які саме були вказівки?

— Наприклад, щоб за Арояна поменше проголосували.

— А хто саме їх давав?

— Це, скажімо так, були кулуарні розмови. Я, наприклад, не можу стверджувати, але Сазонова Оксана Юріївна так само висловлювала побажання по оцінкам захисту дипломних проектів. Підійшла до секретаря кафедри і тихенько: «Є побажання ректора, щоб більше трійки тут не ставити». Це дітям, дипломникам, які з відзнакою, без єдиної четвірки провчились, закінчили, учасники і призери міжнародного конкурсу, блискучу роботу зробили... і побажання «не більше трійки». І от Сазонова підійшла до секретаря кафедри Гуржій і висловила побажання — от така посильна.

Ректор побажав бути присутнім на захисті дипломних робіт. Я зайшов в навчальний відділ, у відділ науково-методичного забезпечення, там є спеціальний графік на наступний тиждень, де плануються усі публічні заходи. Інспектор навчального відділу при мені набрав в комп’ютері, що у вівторок об 11-й годині, здається 24-го числа, відбудеться захист магістрів. Ректор переплутав дні захисту, вийшов в понеділок, зробив скандал. Мені Семко телефонує (Олександр Семко — декан архітектурного факультету — авт.), питає, чому зірвали захист. — Так от магістри? — Завтра магістри. — А от ректор вийшов, немає нікого... А він просто переплутав дні. А на наступний день цей захист, і він дав вказівку через Сазонову «не більше трійки ставити».

(Імовірно, саме з цією історію пов’язаний останній запис «голосу ректора» — авт.)

ректор Онищенко нашёл козлов отпущения4-й запис «голосу ректора», який був опублікований невідомою особою

Про таємні голосування

— Яким чином відбувається голосування на вченій раді факультету? — адвокат.

— Таємним голосуванням. Таємним є і голосування на вченій раді університету. Але не завжди. Коли потрібно голосувати по кадровим питанням, то викликають вас, і ви заздалегідь знаходите статті і зачитуєте, що «в окремих випадках можно голосувати відкрито». А ректор в той час відсутній. З третього-четвертого разу тільки вчена рада проголосувала за відсторонення проректора Шулика від займаної посади.

А ще про таємне голосування ви не хочете почути? Коли обирали завідувачів кафедр на вченій раді університету — Бєлявську (Оксана Бєлявська — колишній завідувач кафедри основ архітектури — авт.) і Ніколаєнко (Володимир Ніколаєнко- завідувач кафедри основ архітектури — авт.). Після вченої ради до мене члени ради підходили і телефонували. Я за тими дзвінками підрахував, що близько 18 чоловік сказали: «Ми ж за Бєлявську голосували, як же так, Ніколаєнко, у якого 5 чи 7 публікацій, а у Бєлявської — більше 50, і у якої стаж педагогічний 12 років, яка вже керувала кафедрою... не розуміємо». А оголосили, що лише 13 проголосували за Бєлявську, а 27 — проти. Хоче це й таємно, але все сфальсифіковано. Це моя особиста думка. Я секретарю Брижань сказав, що при необхідності можна звернутися в правоохоронні органи, взяти бюлетені, на яких відбитки пальців членів ради не знайшла б експертиза.

«Антифашистський» мітинг

— Чи відомий вам такий факт, що керівництво університету залучало викладачів та студентів до участі в «антифашистському» мітингу? — представник відповідача.

— Так. Такий ганебний факт є. У мене була третя пара, я повернувся з центрального корпусу, питаю: «Де студенти?» Гуржій, Панченко, декілька груп куратори повели на антифашистський мітинг під прапорами Партії регіонів. Потім я зателефонував Інні Гуржій (старший викладач кафедри образотворчого мистецтва — авт.) , вона говорить: «Так, ми прийшли, але тут шабаш комуністичний, прапори Партії регіонів. Ми розвертаємося і йдемо на заняття». Не було ні письмового розпорядження, ні наказу, взагалі — ідуть заняття. А як студенти побажали бути присутніми на судовому засіданні, перед цим вони провели заняття, то нас звинуватили, що ми зірвали заняття, хоч заняття були проведені. А тут зняли студентів і повели їх на антифашистський мітинг. Так, хочу зазначити, що ці «бандерівці» і «фашисти», проти яких там мітингували, вони зараз гинуть в АТО.

Люди просто сліпо виконують вказівки «зверху». На вчених радах я не чув, щоб жоден висловив свою публічну позицію.

Протест кафедри

— Який зараз ваш статус щодо університету? Чому ви там більше не працюєте? — представник відповідача.

— Після відміни конкурсу... Взагалі, літній конкурс був відмінений з тією метою, щоб потім провести конкурси вже за новим законом обрання на вченій раді університету, а там, зрозуміло, обирається таємним голосуванням, але за вказівкою керівництва — за кого треба голосувати, за того і будуть голосувати. Це вам живий приклад по обранню завідувача кафедри — Бєлявська і Ніколаєнко. Порівнювати ці кандидатури неможливо було. І от, ми, наша кафедра, обговоривши цю ситуацію, свідомо не пішли на цей конкурс. Тому що цей конкурс — прямий шлях на гільйотину. Декілька чоловік у нас би і до нового року не допрацювали, їх би звільнили. Так, для підстраховки, Богдан Олегович декільком асистентам з моєї кафедри і з інших суміжних кафедр продовжив термін до нового року, до 28 грудня. Хоча заплановане навантаження у них на навчальний рік. Але він написав резолюцію, і люди були викинуті на вулицю. А тепер, всупереч всім законам і правилам, на кафедрі, ті хто залишилися, тягнуть навантаження по півтори ставки, по 1,25 ставки і т.д. Закривати дисципліни там практично ніким. Ті фахівці, які повинні були викладати на образотворчому мистецтві, вони з відзнакою закінчили магістратуру з цього фаху, і тому вони були залишені на кафедрі, щоб викладати ці дисципліни. Так от, кафедра не пішла на цей конкурс з метою збереження свого колективу. Мене звинуватили в тому, що я проводив засідання кафедри в той час, коли був конкурс, не пустив кафедру на конкурс. Винесли мені догану і звільнили. Хоча є письмова заява всіх членів кафедри, що вони свідомо зробили цей крок, так як у них контракт до 31 серпня 2015 року, і вони свідомо не пішли на цей конкурс. Тому що конкурс оголошується на вакантні посади. У нас ніхто не помер, ніхто не виїхав. Всі зайняті, всі працюють.

— Яке ваше особисте ставлення до керівництва технічного університету? — адвокат.

— Негативне... феодальний анклав.

***

Звичайно, ми не стверджуємо, що все, викладене у свідченнях Олександра Тарасенка, є правдою, але деякі оголошені звинувачення свідка можуть заслуговувати на увагу правоохоронних органів та міністерства освіти.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему