Пасхальне вітання архієпископа Полтавського і Кременчуцького Федора
Послання боголюбивим пастирям, кліру та всім вірним Полтавської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату
Дорогі браття і сестри!
Христос Воскрес!
Дуже швидко минули благословенні дні Великого посту, коли ми зосереджувалися на внутрішній боротьбі з гріховними помислами й, через покаяння, молитву і тілесний подвиг, спрямовували свої серця до Бога. Сьогодні ж переживаємо найбільшу християнську радість — Світле Христове Воскресіння. Ця радість не є земною, але даром Божої благодаті. Вона дарована нам безмежною любов’ю Божою до Свого творіння — людини і всього світу.
Якщо для християнської любові не є перепоною ні відстань, ані сама смерть, то в події Воскресіння Сина Божого дарована радість, для якої немає жодних перепон. Син Божий Ісус Христос переміг диявола, зруйнувавши його панування над нами, дарував можливість єднатися з Творцем і подолав останнього нашого ворога — смерть.
Воскресіння Ісуса Христа кардинально відрізняється від тих воскрешень, про які ми знаємо зі свідчень Святого Писання. Усі кого воскрешав Господь і всі, хто був воскрешений Божою силою до приходу Спасителя, знову померли. Адже тіла воскрешених все одно залишилися тлінними і смертними. Воскресіння ж Господнє є преображенням людської природи, коли смерть не може панувати над людським єством. За словами апостола Павла, Христос, «воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже не має над Ним влади» (Рим. 6:9).
Воскресіння Сина Божого поклало початок новому життю і новій людині. Ця подія стала початком воскресіння усіх нас для вічного життя і нескінченної радості в Царстві Небесному.
Наша віра у Христа є добровільним актом відмови від автономного, відірваного від Бога життя, яке неминуче приводить до смерті. Натомість, віруючий, ніким не будучи примушуваним, через любов до Бога, відмовляється від такого індивідуального буття, «зрікається самого себе» — своїх пристрастей та егоїстичних прагнень — і уподібнюється Христу, здобуваючи вічне блаженне життя з Богом.
Таким чином вже тут, на землі, ми маємо можливість долучитися до безсмертя. Це стає можливим, коли ми заради Христа поборюємо власний егоїзм і жертовно служимо ближньому; коли молитва, читання Святого Писання і творінь святих отців стають нашою щоденною духовною їжею; коли прощаємо тих, хто нас ображає і самі поспішаємо щиро просити прощення в ображених нами; коли з благоговінням і вірою причащаємося Тіла і Крові Христових у Таїнстві Євхаристії, духовно і тілесно єднаючись з Божественною природою Христа.
Воскреснувши з мертвих, Спаситель проклав нам шлях до життя вічного і ми вже не мандрівниками й прибульцями входимо у Горній світ, але, як друзі Христові й діти Божі. Після Воскресіння Христового ми, за словами святого апостола Павла, «вже не чужі і не пришельці, а співгромадяни святим і свої Богові» (Єф. 2:19).
У це світле свято Воскресіння Христового ми маємо пам’ятати, що зло ніколи не переможе добро. Після загального воскресіння ця перемога добра буде остаточною. Тому не маймо жодного сумніву у тому, що, з допомогою Божої благодаті, український народ переможе агресора і ту неправду, якою наші ненависники виправдовують свої дії. Жертовність українського народу, мужність і самозречення українських воїнів є доказом нашої любові до Бога і ближнього. А це є запорукою нашого духовного воскресіння і перемоги над злом!
У ці святкові дні щиро вітаю благочинних, настоятелів храмів та все духовенство Полтавської єпархії. Нехай благодать Воскресіння Господнього укріпляє вас у нелегкому пастирському служінні. Вітаю представників обласної та місцевої влади. Нехай духовна радість Воскресіння Христового дає вам сили віддано служити своїй державі і своєму народові. Щоб жодні спокуси збагачення не звабили вас, адже усіх нас чекає Страшний Суд Христовий. Сердечно вітаю усіх воїнів, волонтерів і небайдужих людей Полтавщини! Нехай Воскреслий Христос подає вам Свою благодать, зміцнює ваші душевні і тілесні сили. Нехай радість Світлого Христового Воскресіння перебуває з усіма нами вічно!
Воістину Христос Воскрес!
, Архієпископ Полтавський і Кременчуцький