Полтавець — учасник Нюрнберзького процесу повчає депутатів

Полтавець Йосип Гофман — легендарна людина. Він — колишній охоронець головного обвинувача від Радянського Союзу на Нюрнберзькому процесі Романа Руденка, полковник у відставці. У нього вдома побували журналісти та оператори більше ніж двадцяти телеканалів світу, приїжджали, зокрема, із США. Американська асоціація ветеранів війни нагородила Йосипа Давидовича спеціальною медаллю «Victori» за подвиг у написанні книги «Нюрнберг предостерегает». Про Гофмана писали всі головні газети Києва.

Колишній охоронець Романа Руденка припускає, що, можливо, на сьогодні з усіх охоронців на тому процесі він один живий залишився. 

— Нас було там біля 200 чоловік у складі радянської делегації, я був наймолодшим — 20—річним, — каже. 

У Музеї Великої Вітчизняної війни в Києві знаходиться пропуск Йосипа Гофмана в зал засідання міжнародного трибуналу і годинник, подарований Йосипу Давидовичу американським сержантом Вуддом (то був кат, який вішав фашистських злочинців, чиїм вироком була смертна кара).

— Один «крутий» пропонував мені за той годинник п’ятсот доларів, — розповідає Йосип Гофман, — я вирішив, що він мене принижує. 

 Йосип Гофман

У бібліотеці Музею Великої Вітчизняної війни є й книга Йосипа Гофмана «Нюрнберг предостерегает». Крім неї, полтавець написав і видав друком іще ряд книжок: «Жизнь — не существительное, а глагол», «О прошлом во имя будущего», «Живая история».

А цими днями у Полтавській центральній міській бібліотеці відбулася презентація нової книги Йосипа Гофмана «Политический минимум». По екземпляру цієї книги Йосип Давидович уже подарував усім депутатам Полтавської міської ради. 

— Я маю право давати поради нашим політикам, бо закінчив політичну академію імені Леніна в Москві у 1957 році, — каже Йосип Давидович.

У книзі «Політичний мінімум», над якою Йосип Гофман працював три роки, він зібрав мудрість тисячоліть. Систематизував вислови воєначальників, політичних діячів, письменників і так далі від древності до сучасності, і пересипав їх власними висновками: за 85 років життя накопичився неабиякий досвід. Книгу Гофман сформував за певною схемою. У вступній частині Йосип Гофман висловив свої погляди на те, що відбувається у світі і в країні. Йому це не байдуже. Усі вислови, під якими немає підпису, належать авторові книги — Йосипу Гофману. Наприклад, «Буває — гарант є, а гарантій немає» — без підпису. 

Усі зібрані вислови ніби сказані у наш час. Наприклад, «Довгі язики сіють ворожнечу між сусідами і народами», — писав Вальтер Скотт, і, певно, не випадково автор включив до книги цей вислів сьогодні. Адже ми дуже багато із суб’єктивних позицій судимо про події далекої історії, можливо, кидаючи тим самим запалений сірник у бочку з порохом, у той час, як мудро було б історію вже залишити історикам, зосередившись на проблемах дня.

Цитує Наполеона І-го: «Військо баранів, яке очолює лев, завжди одержить перемогу над військом, яке очолює баран».

«Єдиний спосіб утримати державу в стані незалежності — сільське господарство», — знайшов автор «Політичного мінімуму» відповідь на актуальне запитання у Жан Жака Руссо. А в якому стані знаходиться сільське господарство в Україні, ми знаємо... 

— Це книга для політиків, депутатів усіх рангів, політологів, учителів, викладачів вузів, середніх навчальних закладів і шкіл. Вони можуть сміливо використовувати ці крилаті вирази, — запевняє автор. 

Книжка, як стверджує член ради центральної міської бібліотеки і член активу міського клубу книголюбів Вадим Скарга, одержала позитивну оцінку полтавського міського голови Андрія Матковського.

Чому Йосип Гофман взявся за неї? — Його спонукали слова одного шведа, який сказав, звертаючись до українського народу: «З вашою-то землею ви повинні всю Європу годувати, а ви самі себе нагодувати не можете!». 

— Ніхто в Україні на це не відреагував, а мене зачепило, — пояснює Йосип Давидович. — У жодній державі не ставляться до землі так безалаберно і злочинно. Виносяться укази — і забуваються, земля розкрадається десятками і сотнями гектарів. Навіть заповідні угіддя розкрадаються! Висновок: усе залежить від керівництва — зверху до низу. Не даремно ж сказано: «Какой поп, такой и приход».

Наталія ЖОВНІР, «Полтавщина»