Розмір тексту

Студентка ПДАА розповіла про нюанси проходження «закордонної практики» у Польщі

Фасувальний цех Фасувальний цех | Фото: business.ngs

У молодої полтавки залишилися двояке враження від проходження практики

Нещодавно із Польщі, із закордонної практики повернулася студентка Полтавської державної аграрної академії. Вона розповіла «Полтавщині» про свої враження від цієї поїздки. Дівчина захотіла залишитися анонімом, тому для зручності ми назвали її Поліною.

— По-перше, Поліно, чи справдилися твої очікування від поїздки?

— І так, і ні. Ми усі розуміли, що це можливість для заробітку, ми вже дорослі, тому вже некрасиво у нашому віці постійно просити гроші у батьків. Хоча я й і без цієї поїздки підробляла у вільний від занять в академії час. Перше розчарування — нам довелося заплатити за запрошення по 200 євро. А у Польщі з нас посміялися — платити нічого не потрібно було.

— А кому платили?

— Є так би мовити посередник між академією і польською стороною, випускник академії Максим, не буду називати його прізвища.

— І ось ви там. На практиці...

— Ми працювали на підприємстві, на якому забивають, потрошать і пакують птицю. Нам обіцяли, що працюватимемо із куркою, але насправді поставили на більш важчу роботу — качок та гусей. Вставали із самого ранку, о 6:15 нас відвозив автобус на підприємство, неподалік від Кракова. Нам видали форму. Там було три цехи: забійний, там, де птицю потрошили і там, де фасували. Птицю привозили дві фірми: одна торгувала на польському ринку, інша відправляла птицю на експорт. Я фасувала тушки.

— Скільки тривав робочий день?

— 12 годин. Хоча, якщо замовлень було менше, то працювали 8 годин. Працювала майже увесь день на ногах, було дуже важко спочатку, увесь час хотілося спати, а ноги «відвалювались». Дехто з нашої групи не витримав і поїхав назад.

— Вихідні були?

— Так були, але був і форс-мажор, і нічні зміни були...

— Польщу саму побачила?

— Так, була у Кракові, коли була вихідною.

— Якою була зарплата?

— За годину ми отримували 8 злотих. Хоча польські робітники — 10 злотих. Мабуть тому місцеві ставилися до нас трохи зверхньо, мені не сподобалося. Жили на зарплату. Окрім продуктів ми заплатили за страховку, гуртожиток та автобус.

— Які ціни у тамтешніх магазинах?

— Буханець хліба — 3 злотих, літр молока — 2-3 злотих, рис — 1,75. Щоб зрозуміли, курс злотого до долара — це 1 долар до 3,70 злотого.

— Практику зарахували?

— Звичайно, усе легально.

— Це знадобиться тобі у житті, у майбутній професії?

— Не знаю, як знадобляться навички по фасуванню качок та гусей, але цей «дорослий досвід» безперечно стане у нагоді, ми зрозуміли «ціну» грошей.

— До речі, Поліна, скільки «пеньонзів» привезли із ваших польських заробітків?

— Більше 800 доларів. Хоча, мабуть, я не завжди себе стримувала там у покупках, могла привезти й більше. Але вважаю це гарною компенсацією.

Наостанок нагадаємо, що у свій час у ПДАА розповідали про «закордонні практики».

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему