Українцям обіцяють визнання в Європі
За умови, що наша продукція відповідатиме вимогам ЄС
9 травня на базі Полтавської облдержадміністрації в рамках проекту Tacis (розшифровується як «Технічна допомога українській інфраструктурі якості») за ініціативи Міністерства економіки України та Держcпоживстандарту України і сприяння ДП «Полтавастандартметрологія» відбувся семінар «Забезпечення відповідності промислової продукції вимогам директив Нового Підходу Європейського Союзу (технічне регулювання, оцінка відповідності та стандартизація)». До участі в ньому запросили представників підприємств та випробувальних лабораторій, керівників райдержадміністрацій та фахівців державного підприємства «Полтавастандартметрологія» і обласного управління у справах захисту прав споживачів.
Відкрив семінар перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації Володимир Онищенко. Він, зокрема, зазначив, що попри всі зусилля уряду, імпорт закордонної продукції поки що у багато разів перевищує експорт вітчизняних товарів. Причиною цьому їх низька якість, хоча у багатьох країнах світу неякісна продукція взагалі не має шансів «зійти з конвеєра». Тож відрадно, що у Полтавщини позитивне сальдо торгівельного балансу, тобто наша область якраз більше продає, ніж купує. Отже виробникам і надалі слід працювати в напрямку підвищення конкурентоспроможності своєї продукції.
Учасники зібрання заслухали доповіді міжнародних експертів, що вже мають досвід удосконалення систем технічного регулювання в країнах Східної Європи та Прибалтики: основного експерта з оцінки відповідності, першого директора Європейської організації з випробувань та сертифікації Енріке Машадо (Португалія) та основного експерта з ринкового нагляду Светлозара Толєва (Болгарія). До речі, Полтавщина стала 14-м регіоном України, де учасники проекту побували з просвітницькою місією.
Як розповів Енріке Машадо, за статистикою 2008 року обсяги торгівлі України з країнами Євросоюзу сягнули 40 мільярдів євро, в той час як з Росією — 29 мільярдів, з Китаєм — близько 7 мільярдів. Як висновок, пристосовуватися до європейської системи Україні не лише необхідно, а й вигідно. Наприклад, укладення угоди АСАА про взаємне визнання Україною та ЄС сертифікатів відповідності на промислову продукцію дасть можливість нашій державі без вступу до Євросоюзу отримати вільний доступ до європейських ринків. На разі український уряд обрав 4 пріорітетні сектори для міжнародного співробітництва в цьому напрямку (низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність, безпечність машин та механізмів, прості посудини, що працюють під тиском). Але подібна угода може бути прийнята лише за умови гармонізації нашого законодавства з європейським та прийняття усіх відповідних гармонізованих стандартів.
Також експерт з Португалії наголосив на необхідності приділити першочергову увагу розвитку в нашій державі малого та середнього бізнесу, який забезпечує дві третини зайнятості у приватному секторі та створює 80% нових робочих місць. На думку Енріке Машадо, наша держава занадто суворо контролює його, замість того, щоб дати вільно розвиватися на засадах повної довіри до суб’єктів підприємницької діяльності.
— Ви ж не перевіряєте стілець щоразу, коли збираєтеся на нього сісти, — аргументував свою думку представник європейської спільноти.
Щоправда, багатьом присутнім у залі подібний аргумент видався дещо дивним, особливо з огляду на ситуацію, що склалася нині на вітчизняному споживчому ринку. Адже саме при перевірці малих підприємств держінспектори виявляють найбільше порушень. Утім, закордонні гості закликали представників контролюючих органів не карати, а перш за все переконувати виробників-бракоробів негайно виправити допущені недоліки.
— Тим паче, що, якщо відмінити обов’язкову сертифікацію і повністю відкрити український ринок для іноземних фірм, вашим підприємствам, щоб вижити, нічого не залишиться, як подбати, аби їхні товари стали більш привабливими, — констатував доповідач.
Та чи готова наша держава вже зараз повністю відмовитися від доринкового нагляду, не маючи відповідних технічних регламентів, на розробку та впровадження яких навіть у найрозвиненіших країнах світу пішло не одне десятиліття!?
Цікаво, що, на думку міжнародних експертів, держава повинна опікуватися лише питаннями безпечності продукції, в той час як її якість це — справа вибору кожного споживача і має регулюватися ринком. Та хіба постійне споживання і використання неякісної продукції не веде до серйозних ризиків для життя і здоров’я громадян? Певно, поки що зарано ігнорувати істотну різницю в економічній ситуації, набутому досвіді та ментальності наших народів.
Найбільше враження на іноземців справили контрасти нашого сьогодення: з одного боку велика кількість висококваліфікованих фахівців, працелюбність нашого народу, з іншого — надзвичайно низькі стандарти життя і перебування більшої частини громадян за межею бідності. Тож чи допоможуть поради міжнародних експертів змінити цю ситуацію?
В усякому разі, слід пам’ятати про головне: без підвищення конкурентоспроможності наших товарів, українським виробникам скоро не буде чого робити не лише на європейському, а й на вітчизняному ринку.