Як провести Великий піст

Досліджуючи повчання святих отців і вчителів Церкви про піст, чітко видно, що вони наголошують відрізняти головну ціль посту від засобів, які допомагають досягненню її. На жаль, навіть серед людей, що часто ходять до церкви, є багато таких, хто не розуміє високого духовного значення Великого посту, вважають достатнім самого лише стримання від скоромного та плотських утіх.

Однак для того, щоб слідувати вузьким шляхом спасіння, уникаючи широкої дороги, що веде, за словами Спасителя, до загибелі, слід розуміти, що не лише стриманням у їжі та плотському способі життя перемагається гріх, але очищенням серця та ревним прагненням до непорочної чистоти душі. Свята Церква наголошує у великопостових молитвах: «Марно ти радієш, душе моя, стриманню в їжі, якщо від пристрастей ти не очищена: якщо стримання в їжі не стане причиною виправлення твого життя, то гидкою будеш в очах Бога».

Тілесне постування допомагає зосередитися на внутрішньому світі: розібратися у цілях та цінностях, щиро покаятися та виправити свій шлях таким чином, щоб він вів до спасіння. Під час посту варто додати зусиль, щоб поглибити свої стосунки із Богом та людьми.

Яка їжа повинна бути впродовж посту?

Церковний устав повністю виключає з вживання під час Великого посту м’ясо, яйця та молоко. Риба дозволяється тільки на свята Благовіщення та Входу Господнього до Єрусалиму (на Вербну неділю). У Лазареву суботу можна вживати рибну ікру.

Варто зазначити, що в Українській Православній Церкві вже багато років існує тільки монастирський устав стосовно постів: він регламентує і такі речі, як повне утримання від їжі протягом першого та двох останніх днів Великого посту, вживання тільки хліба з водою, їжа не варена, без олії у певні дні тощо. Це стосується передусім ченців. Що до парафіяльної практики, то кожен має взяти свою міру посту, яка була б досить відчутна, але не шкодила здоров’ю.

Християнство — це не «релігія шлунку». Під час посту їжа має бути простою. Треба менше приділяти уваги тому, що ми їмо.

Хто може не постувати?

Певні послаблення або повне скасування фізичного посту дозволяється тим категоріям людей, для яких постування може стати шкідливим. Це передусім діти, вагітні та матері, що годують, а також хворі, військові та люди, що займаються важкою фізичною працею. Якщо за медичними показаннями людині треба вживати молоко чи білкову їжу — вона може це робити. Є певні послаблення і для студентів: так, у духовних навчальних закладах під час Великого посту по суботах та неділях дозволяють вживати рибу. З питаннями про благословення на послаблення посту можна звертатися до священика.

Проте, послаблення чи скасування фізичного аспекту посту не означає, що така людина може зовсім не постувати. Можна вживати, скажімо, за медичними показаннями молоко чи інші продукти, але постувати в іншому — обмежити себе у веселощах, телебаченні та інтернеті, менше проводити часу у соціальних мережах.

Діти можуть не дотримуватися посту, або трохи постувати вдома, а у школі їсте те, що там подають. Варто розповідати дітям про піст як про особливий період життя, час покаяння та очищення, час підготовки до Великодня. Хай вони бачать, як постують батьки. Краще не примушувати дітей постувати, а пропонувати їм це на власний розсуд. Примуси в релігійній сфері роблять протилежний ефект: підліток, якого в дитинстві примушували постувати чи ходити на довгі службі, може надовго відвернутися від церкви.

Чи можна вживати алкоголь?

Під час Великого посту церковний устав дозволяє вживати помірну кількість вина по суботах та неділях. У тій культурі, де склався наш устав, міцних напоїв не було зовсім, а вино обов’язково розводили наполовину водою. Тож, стосовно міцних напоїв кожен може вирішувати сам: чи зовсім відмовитися від них на термін посту, чи дозволити собі помірковано вживати у ті дні, коли за уставом дозволяється вино. А пам’ятати про поміркованість варто усім.

Чи можна їсти морепродукти?

Церковний устав це не регламентує. За грецьким звичаєм, морепродукти дозволяють вживати по суботах та неділях. Проте у нашій країні деякі види морепродуктів вважаються делікатесами. А екзотичну їжу навряд чи можна вважати пісною. Згадаємо святого Іоанна Златоустого, який проповідував про те, що вартість пісного обіду має бути меншою за вартість скоромного — а різницю, каже він, треба віддати бідним. Це саме стосується також солодощів, серед яких можуть бути зовсім пісні за складом продуктів, але надто екзотичні та зовсім не пісні за ціною.

Піст та 8 березня?

Звичайно, подарувати жінці квіти — не гріх. Але що стосується веселощів та «корпоративів», то під час посту це навряд чи доречно. Якщо склалося так, що ви не можете відмовити людям, з якими працюєте, то можна організувати стіл так, щоб він не був великим порушенням посту. Наприклад, можна замовити суші та легке біле вино. Це саме стосується і випадків, коли під час посту запрошують на день народження. Відмовою можна образити людину, і часом буває краще піти, але поводити себе стримано, ніж ставати у фарисейську позу.

Що читати під час Великого посту?

За церковними богослужіннями впродовж Великого посту прочитуються три біблійні книги: Буття, Притчі та книга пророка Ісаї. Я би радив за час посту прочитати усі чотири Євангелія: від Матфея, Марка, Луки та Іоанна. Буде корисно прочитати будь-які книги зі складу Біблії, так щоб нарешті прочитати її повністю. Це корисно для розуму і для душі. Читати Святе Письмо треба не тільки з метою дізнатися про щось нове, але й для того, щоб скеровувати у вірному напрямку своє життя.

Крім Святого Письма, корисно читати і твори святих отців. Серед розмаїття церковної літератури можна порекомендувати твори: св. Василія Великого, св. Іоанна Златоуста, авви Дорофея, Феофана Затворника, митрополита Антонія Сурозького, та ін.

Може бути корисним і читання світської книги, але не розважальної, а, наприклад, чогось зі світової класики. Це допомагає берегти розум від суєти.

Як молитись під час Великого посту?

Трохи більше, ніж ви це робили раніше, та більш зосереджено. Можна, скажімо, кожного дня читати по кафізмі з Псалтирі. До звичайних молитов протягом буденних днів Великого посту додається молитва преподобного Єфрема Сиріна, яка у церкві повторюється на кожному богослужінні. На кожне прохання цієї молитви кладуть земний поклон: Господи і Владико життя мого, дух лінивства, безнадійності, владолюбства і марнослав’я не дай мені.

Дух же доброчесності, смиренномудрості, терпіння і любові даруй мені, рабу Твоєму.

Так, Господи Царю, даруй мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь.

Коли ходити до церкви?

Під час Великого посту треба додати зусиль для того, щоб прийти та підготуватися до Таїнств Сповіді та Причаститися Тіла і Крові Христових. Не відкладайте це на останній тиждень. Святитель Феофан Затворник мовить: «І попостити, і в церкву походити, і усамітнюватись, і духовні книги почитати, і подумати над прочитаним, і собою зайнятись — усе потрібно. Але всі ці справи необхідно спрямувати для однієї мети — достойного причастя святих Христових Тайн. А щоб гідно причаститися, слід душу очистити щирим покаянням, для чого, власне, й призначені всі інші подвиги говіння: церковна і домашня молитва, стримання в їжі, земні поклони та все інше».

Для того, щоб відчути особливу, неповторну атмосферу «світлої печалі», яку створюють великопісні богослужіння, треба прийти до церкви не тільки у суботу чи неділю, а у буденні дні. Богослужіння по суботах і неділях під час Великого посту майже не відрізняється від звичайного. Якщо є можливість та дозволяє графік роботи, варто хоча б один раз прийти на Літургію Передосвячених Дарів. Тут також можна приступити до Таїнств Сповіді та Причастя та разом із тим «зануритися» у трепетну та тиху красу великопісних буднів.

Час Великого посту краще розцінювати в термінах позитиву, а не негативу. Піст складається не з того, в чому себе обмежуємо (не їсти м’яса, не дивитися телевізор, не ходити на вечірки...), а з того, на що витрачаємо час та зусилля. Усі обмеження можуть бути цінними не самі по собі, а як засоби для нашого духовного зростання. Аскетичні зусилля відкривають нам свободу. Головне ж у духовному житті — це робити усім добро та любити людей. Жити не заради себе, а для інших. Можна знайти багато корисних речей, зробити які — цілком у наших зусиллях. Зібрати речі для дитячого будинку, зробити щось по дому, приготувати вечерю батькам, розібрати завали у кладовці, просто проводити кожного вечора півгодини зі своїми дітьми... «Молись і трудись, — навчають святі отці, — адже лінь породжує спокуси». Було б тільки бажання.

Василь ФАЗАН, протоієрей Вознесенського храму Української Православної церкви