Бійці 93-ї бригади подякували волонтерам за відчуття потрібності та захищеності

Три буржуйки, білі маскувальні сітки, продукти, обереги та дитячі малюнки було передано бійцям 93-ї окремої механізованої бригади. Цього разу активісти провели зі своїми підопічними майже добу, а отже мали змогу почути від них думки про загальну ситуацію та обговорити тонкощі матеріального забезпечення підрозділу, дізнатися детально про потреби, щоб бути більш ефективними у своїй діяльності.

Вражає здатність армійців облаштувати собі комфортні умови фактично з нічого. Наприклад, побудувати дерев’яні будиночки з ящиків від снарядів, облаштувати з них же доріжку в таборі, звести гараж та технічні споруди. Таким порядком, як у них на кухні, не кожна господиня може похвалитися, а за кмітливістю і умінням шукати вихід з «нештатних» ситуацій — тут їм точно немає рівних. І стосується це як бойових дій, так і побутових моментів.

— Завжди має бути запас харчів, бо вони ніколи не зайві. Буває так, що без попередження у нас з’являється певна кількість бійців, яким на базі треба перебути якийсь час чи вони транзитом, але просять допомогти із забезпеченням, замовити його для них. Так, звісно, я це зроблю, але ж доведеться чекати мінімум тиждень, а часу цього зазвичай немає. Тому стараємося, щоб завжди були продукти в надлишку — це неодноразово виручало, — розповідає військовий 93-ї бригади, який займається тиловим забезпеченням.

Зі слів військових, Полтавщина традиційно серед найбільш активних у забезпеченні, зокрема, що стосується продуктової групи.

— В одній з ваших попередніх передач ми знайшли торбинку в якій було пару качанів капусти, якісь овочі. Видно було, що цей скромний дарунок збирала одна людина, можливо, літня, у якої, напевно, і в самої скрута. Але разом з тим, видно було, з якою турботою все складено, — продовжує військовий. — Знаєте, в спартанських умовах на каші і армійській тушківці військовий би прожив, але всі ці домашні консервації, хліб, печиво, якісь інші смаколики, передані сюди, вони передусім є свідченням того, що про бійців дбають, турбуються за них. А це відповідно додає сил, як морально, так і фізично.

Однак волонтери визнають, що ефективна допомога армії — це не стільки їхні поїздки, скільки загальна активність кожного громадянина. У цьому переконаний Володимир Рязанов, помічник народного депутата Тараса Кутового.

— Ми передусім — посередники між громадою і військовими. За кожною нашою поїздкою стоїть внесок десятків, сотень людей. Ми запозичили досвід виготовлення сухих борщів, а тепер ще й узварів. Кожна партія — це праця великої команди нашого невтомного «Жіночого батальйону», який координує подружжя Гайворонських — Наталя та Ігор. Завжди активні діти району, і цього разу вони сплели кілька захисних сіток. Це учні Лохвицьких шкіл № 1,2,3, Червонозаводські школи № 1 та 2, Млинівська та Безсалівська школи. Вони ж передали малюнки, поробки та обереги.

Волонтери з вдячністю говорять про небайдужих земляків, які у такий складний час знаходять сили ділитися з захисниками Вітчизни всім, чим можуть. Зокрема, продуктами активно допомагали громади Луценківської, Білогорільської, Їсківецької, Бодаквянської, Яхниківської сільських рад, мешканці Червнозаводського, лохвиччани з вул Жовтневої. В селі Вирішальне людей організував священик Василь Чіко, у Токарях допомогу збирав Олександр Савченко. Цукор передав Юрій Колесник, крупи — Павло Антоненко. Не лишилися байдужими і працівники нафтогазового комплексу. Три потужні буржуйки виготовили співробітники Яблунівського відділення переробки газу.

Крім того, з Лохвиччини відвезли спецзамовлення для ще одного артилерійського підрозділу. З бійцями волонтери познайомилися випадково під час попередньої поїздки. Військові розповіли, що мають певні потреби, зокрема вони просили казанок, бензопилку та овочі. Допоміг виконати це замовлення Олексій Галич, який подарував казан, а до того зібрав 500 грн і передав їх команді, яка ремонтує БРДМ. Так само на бронетехніку жертвував кошти і Анатолій Власенко, який цього разу забезпечив волонтерську групу бензопилою, дав дві стріли і два ланцюга.

Великий внесок у формування кожної передачі на Схід щоразу робить Людмила Луценко — керівник громадської приймальні Тараса Кутового у Лохвиці. Саме завдяки її тісній співпраці з громадами сіл району вдається оперативно зібрати все необхідне для військових, забезпечити їх саме тим, що вони замовляють та потребують.

Олена ЗАДОРОЖНА для «Полтавщини»