Полтавських журналістів «озброїли» для інформаційних боїв

Сьогодні представники Полтавського обласного військкомату та правоохоронних органів зустрілися у приміщенні Полтавської ОДА. Правоохоронці обговорили з журналістами четверту хвилю мобілізації, яка сьогодні стартувала, а також дали поради як працювати в умовах бойових дій та інформаційної війни. Керував зібранням Юрій Варченко — перший заступник директора Департаменту інформаційної діяльності.

Від Полтавського обласного військового комісаріату на зустріч прийшов заступник воєнкома Едуард Бородай, від міліції — Поліна Ларіна, заступник начальника ВЗГ Полтавського обласного УМВС, а ось представник СБУ Петро Левченко швидко покинув зборище.

У спілкуванні з журналістами організатори зустрічі роздавали професійні поради, як необхідно протистояти інформаційній агресії.

— На кожен негативний факт, має бути позитивний, який його перекриватиме, — сказав представник ОДА Юрій Варченко, — нам необхідно підіймати бойовий дух української армії. Погано коли непрофесійне чи необ’єктивне висвітлення певних подій сіє сумніви серед населення, і шкодить роботі армії.

Юрій Варченко поділився методами контрпропаганди, такими, як ненав’язливе подання інформації, використання державної символіки тощо.

Едуард Бородай

Представник військкомату Едуард Бородай у своєму виступі закликав журналістів «не шукати сенсації у проблемах». Військовий закликав журналістів консультуватися зі спеціалістами стосовно військової тематики.

— Військкомат відкритий для діалогу з пресою, — говорить Бородай. — Варто пам’ятати, що є інформація відкрита, а є закрита. Тож ми відкриті, але в певних межах.

Варто зазначити, що Едуард Бородай у даному випадку дещо лукавить, отримати інформацію від нього буває вкрай важко. Не кожному поталанить додзвонитися до Бородая, а отримати цілісний коментар це майже подвиг.

Виступила перед гостями і представниця УМВС Поліна Ларіна, вона нагадала присутнім про правила висвітлення подій безпосередньо з фронту. Зокрема вона наголосила на небажаності панорамної відеозйомки, чи подачі статистичних даних, які можуть допомогти противнику.

Поліна Ларіна

Коли настала черга запитань від журналістів, знайшлися і про гострі питання. Чиновники радять пресі концентрувати свою увагу на позитивних моментах, героїчних подвигах тощо. На думку Юрія Варченка та інших, сюжети з негативним змістом здатні стати у нагоді антиукраїнським пропагандистам. У той же час така політика фактично робить засоби масової інформації пропагандистськими органами, які втрачають об’єктивність. «Позитивним» ЗМІ не довірятимуть читачі, вони ображатимуть героїв своїх публікацій.

На це запитання відповів Юрій Варченко:

— Ми не можемо примусити когось щось писати чи не писати і жодним чином не порушуємо прав журналістів. Кожен має бути сам для себе цензором. Звісно, якщо є проблеми, про які, на думку журналіста, варто говорити, то він може це робити.

І організатори, і гості дійства погодилися з тим, що такі зустрічі можуть будуть корисними і надалі. Хоча існує і інша сторона медалі. З одного боку, такі діалоги силових структур і ЗМІ можуть допомогти журналістам уникнути певних помилок при підготовці матеріалів, з іншого ж — дуже важко зрозуміти, де межа між інформаційним патріотизмом і цензурою.

Владислав ВЛАСЕНКО, «Полтавщина»