Місто Лева, або подорож у Лемберг

Культурний спадок Львова творився представниками всіх тих народів, які в різні часи жили в місті — а це були: українці, поляки, німці, італійці, греки, вірмени, євреї. Це незвичайне поєднання культур і стилів створює неповторну атмосферу Львова. Або ще — Лемберга — так місто називали у австрійські й австро-угорські часи його історії.

Двір Вірменського собору, де знімали останню сцену першої серїї «Трьох мушкетерів»

Відразу скажу — єдиний негативний момент у подорожі до Львова, як на мене, — це дорога. Адже вона у будь-якому випадку буде дуже довгою. З Полтави можна добиратися різними шляхами: або прямим потягом, або з Полтави їхати до Києва, а зі столиці потім до Львова. Відразу із нашого міста до Західної столиці можна дістатися двома потягами щоденного сполучення: Харків — Ужгород, або Львів — Луганськ. Квиток обійдеться приблизно від 100 гривень (плацкарт) до 150 (купе). З Києва можна добратися експресом, який йде п’ять годин, чи літаком, але варіант «по небу» для відвертих мажорів. Та й потягами маршрут Полтава-Київ-Львів вам обійдеться дорожче.

Львівський художній гумор

Тепер поговоримо, де можна зупинитися. У Львові готелів дуже багато. Коштувати вони можуть і незначну суму за добу і величезну. Є у Галицькій столиці й найстарший готель України — «Жорж». Можна обрати інший варіант — в Інтернеті безліч оголошень, за якими можна винайняти будь-яку квартиру щодобово — від 150 гривень за добу і до 700. Це дешевше, ніж у готелях, та й умови майже ті ж самі.

Розквартирувавшись, будь-який турист піде у центр міста. Видів громадського транспорту два: трамваї та «богданчики». Приємно вражає культура місцевих мешканців: усі без виключення поступаються місцем жінкам та людям похилого віку. На відміну, на жаль, від Полтави. У нас, навіть якщо ти ветеран Куликівської битви, місце своє ніхто не уступить.

Львів — культурна столиця України

Щоб розповісти про всі красоти Львова, потрібно написати окрему книгу. Це місто називають музеєм під відкритим небом, воно нараховує понад дві тисячі історичних, архітектурних та культурних пам’яток. У1998 році Львів внесено до переліку міжнародної культурної спадщини ЮНЕСКО. Справжньою естетичною насолодою можна вважати прогулянку центром міста. Наведемо опис лише деяких визначних місць.

Домініканський собор (вид ззовні)

Площа Ринок. Архітектурний ансамбль з Ратушею (1381-1827 р. р.) в центрі, символ міста Львова. Вхід до Ратуші охороняють два леви, які тримають щити з гербом міста. В часи середньовіччя перед нею височів стовб покарань. Навколо площі по чотири боки — 44 різних за часом і стилем (ренесанс, бароко, ампір) будівлі. В підвалах й на перших поверхах багатьох з них збереглись елементи готичної архітектури XV-XVI ст.

Площа Ринок

Високий замок. Гора в центральній частині міста Львова, на вершині якої був замок польського воєводи, взятий 1648 р. військами М. Кривоноса. Сьогодні на його місці — оглядовий майданчик, з якого відкривається чудова панорама міста. Нагору ведуть довгі сходи.

Собор Св. Юра (1744-1770 р. р.). Класичний зразок барокової української архітектури. Прикрашений скульптурами Пінзеля. Навпроти собору — митрополичий палац (1772 р.), навколо — капітульні будинки та огорожа з двома воротами. У дворі — дзвіниця (1865 р.). Головна святиня Української греко-католицької церкви. Автори собору св. Юра виявили свій талант ще до закладання першого каменю фундаменту. Вони вибрали для споруди дуже вдале місце: на вершині пагорба, що панує ледве не над усім містом.

Собор святого Юра

Домініканський костел (1745-64 р. р.). Одна з найбільших у Львові пам’яток бароко (арх. Я. де Вітте). Автор скульптур С. Фесінгер. В інтер’єрі — низка коштовних творів мистецтва: алебастрові надгробні пам’ятники XVI ст., мармуровий пам’ятник А. Гротгеру.

Домініканський собор (вид всередині)

Оперний театр ім. С. Крушельницької (1900 р.). Поряд з Одеською та Віденською операми вважається одним із найкрасивіших театрів Європи. Фасад будинку прикрашають скульптурні фігури «Життя» і «Мистецтво», статуї «Слава», «Перемога», «Любов». Театр був спроектований так, щоб фойє, коридори і сходи максимально освітлювались природним світлом. Один із найгарніших внутрішніх інтер’єрів — дзеркальний хол, прикрашений картинами, що зображають символічну зміну пір року. У залі — велика люстра з дорогоцінних матеріалів, прикрашена алегоричними фігурами.

Оперний театр ім. С. Крушельницької

Храми та кав’ярні

У цьому унікальному економічному та культурному центрі Західної України місцеві мешканці — глибоко віруючі люди, вони хрестяться перед кожним храмом, церквою чи святим образом. Водій маршрутки, проїжджаючи повз костел, перехрестився тримаючи однією рукою кермо. Цікаво, адже проїжджає він цей костел багато разів на день і кожного разу хреститься? По неділях перед церквами можна побачити, як зранку площа заповнена віруючими людьми, усі вони приходять щотижня, щоб помолитися.

Меню «Криївки»

У «Криївці» можна потримати справжню «антимоскальську» зброю

Щоб відчути унікальну атмосферу «міста Лева» потрібно пройтися вузенькими вуличками та випити запашної кави в одній із затишних львівських кав’ярень. До речі, кав’ярні — окрема тема для довгої розповіді. Їхнє різноманіття нічим не поступається кількості історичних пам’яток Львова. Є, навіть, справжня «Криївка», витримана у підпільному стилі української повстанської армії. Там, на вході у підвальне приміщення, суворий дядечко зі шмайсером питає, чи є серед вас «москалі» та «комуняки». І якщо усе гаразд, то вам щедро наллють настоянки. Інтер’єр увесь витриманий у підпільному стилі, та й меню теж суто українське та партизанське. Я не побоявся туди сходити, не зважаючи на справжнє «москальське» прізвище.

Львівські хот-доги відомі на всю Україну

Після культурного та духовного голоду, звичайно, захочеться втамувати і звичайний. Поїсти у Львові можна відносно дешево — до 50 гривень (у «Криївці», наприклад, борщ коштує 16 гривень). Приємно і те, що ціни у різних ресторанах і кафе не дуже відрізняються. Для любителів поїсти зовсім дешево є варіант перекусити львівськими хот-догами, які знамениті на усю Україну. Стандартний коштує шість гривень. Причому, туди кладуть якісні сосиски та цілу купу салатів. Одним словом, смакота.

Мотошоу у Львові

Також варто прогулятися у різних парках міста. Їх безліч, і кожен по-своєму унікальний.

Львів — без перебільшення європейське місце у самому центрі Старого Світу. Місто, у якого душа справжнього українця, непідвладна змінам навколишнього світу, самобутня, колоритна та неосяжно добра. За містом Лева починаєш сумувати, щойно покинеш його, і туди хочеться повернутися знову.

Андрій ІВАНОВ для «Полтавщини»