Головні п’ять проблем гуртожитків Полтавщини

У Полтаві процес передачі гуртожитків у комунальну власність міста гальмується через відсутність документації на них. Про це ми дізналися отримавши інформаційний запит з міськради. Проблеми у гуртожитках міста накопичувалися десятиліттями, системи зношувалися, ремонтом власники не займалися, оскільки їх житла не приватизовані, не є їхньою власністю, а власникам на проблеми мешканців просто байдуже. Тому жителі гуртожитку живуть у жахливих умовах.

Що ж робити мешканцям, яким лише напередодні зими вмикають тепло, як це було з гуртожитком на площі Павленківська, 18? Насамперед, потрібно відновити документацію, привести гуртожиток до належного стану, щоб місто взяло його до комунальної власності, після чого у мешканців з’явилася б можливість приватизувати кімнати. З цього приводу ми поговорили з директором департаменту ЖКГ Олександром Тонковим. Він надав інформацію про стан передачі гуртожитків у області.

У 2013 році до передачі планували 13 гуртожитків державної форми власності: 9 у Полтаві, 3 в Полтавському районі і 1 у Миргороді. На все це, згідно із програмою, планували виділити 10,9 мільйонів гривень (з державного та місцевого бюджету майже по 5,5 мільйонів гривень). Із запланованого вдалося передати лише 3 гуртожитки: 2 у Полтавському та 1 у Шишацькому районі.

У 2014 році планували передати 14 гуртожитків державної форми власності у власність територіальних громад, з них 9 у Полтаві, 2 у Карлівському районі та по 1 у Новосанжарському, Великобагачанському і Полтавському районах. Обсяг фінансування становить 15,2 мільйонів гривень (з державного та місцевого бюджету по 7,6 мільйонів гривень). Наприкінці весни передали два гуртожитки, один у Карлівці, якому надали статус житлового будинку, та інший у Миргороді, де, до речі, вже створили ОСББ.

Взагалі на Полтавщині налічується 141 гуртожиток, з яких 91 належить до комунальної власності, 32 — державної власності та 18 приватної.

На даний час в області у 74 гуртожитках комунальної форми власності дозволена приватизація, з них у 68 приватизація проводиться, 3412 мешканця приватизували 2434 кімнат.

Загальний обсяг фінансування, передбачений Регіональною програмою передачі гуртожитків у комунальну власність, становить 43,8 мільйонів гривень, з них з державного та місцевого бюджету по 21,9 мільйонів гривень. Але з держбюджету на Програму кошти не надходили.

Відсутність документації, відновлення якої потребує значних коштів, акту вводу в експлуатацію гуртожитку та фінансування на відновлення гуртожитків — це перші три проблеми, що стосуються гуртожитків Полтавщини. Четверта — більшість гуртожитків області знаходяться в незадовільному стані, на їх відновлення потрібні кошти, які у місцевих бюджетах відсутні. П’ята проблема — мешканці, які виявляють бажання приватизувати кімнату в гуртожитку, не надають повного пакету документів, що підтверджували б офіційну реєстрацію місця проживання.

Для того, щоб відновити документацію, потрібно провести повну інвентаризацію гуртожитку.

— Це тисячі гривень, точно сказати важко. Ці кошти має виділяти власник гуртожитку. Відсутність цієї документації — це необачність, невиконання службових обов’язків тими людьми, які забезпечували експлуатацію будинку. Протягом тривалого часу якісь працівники її губили, рвали, викидали, а коли почався процес приватизації, її дуже важко відновити, — зазначив Олександр Тонков.

— Як можуть мешканці гуртожитків законним шляхом вплинути на балансоутримувачів, щоб ті відновили документацію?

— Вплинути, ми проводимо наради, даємо доручення і вони по мірі можливостей все ж таки вишукують якісь фінанси і вирішують поступово це питання.

— Мешканці, які не знаходять порозуміння із власником з даного питання, мають вирішувати це питання в судовому порядку, якщо інакше не можливо?

— Можуть. Це їх повне право.

— Скільки необхідно коштів на приведення до нормального стану одного гуртожитку?

— Спочатку може здатися, що там страшні кошти потрібні, але, якщо порахувати, що нам потрібно зробити, то виходять інші цифри. Наприклад, чи потрібно витрачати кошти на металопластикові вікна? Мабуть, ні, після приватизації мешканці самі можуть їх міняти. А от якщо система опалення в незадовільному технічному стані, то на це потрібно виділити кошти, якщо система каналізації зруйнована, труби прогнили, то також можна привести її в порядок. До речі, це не такі вже й великі кошти, оскільки в гуртожитку не так, як у багатоквартирному будинку, там іде одна труба, протяжність каналізаційних мереж не така велика. Мінімально для створення нормальних умов проживання необхідно підійти до кожного індивідуально, зробити обстеження. Якщо там потрібно просто замінити розводку по каналізації стояка, водопровідні труби замінити, двері нормальні в під’їзд поставити і стіни побілити. Це все коштуватиме 200-300 тисяч, максимум 500 тисяч. Не такі вже й великі кошти, якщо це чотирьохповерховий або трьохповерховий гуртожиток. Але небажання органів місцевого самоврядування приймати гуртожитки у комунальну власність та нести за них відповідальність в подальшому, а також небажання мешканців створювати ОСББ для належного утримання та використання неподільного і загального майна в певній мірі сповільнює зазначений процес.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»