Полтавські комунальники прагнуть, аби полтавці не хотіли сирокопчену ковбасу по ціні ліверної

На даний момент у Полтаві потребують ремонту покрівель близько 500 будинків. Коштів на їх ремонт немає. Це лише одна цифра, але вона чітко характеризує стан справ у сфері ЖКГ міста. У квітні начальник УЖКГ Сергій Сінельнік підтвердив наміри влади підвищити квартплату, але далі намірів влада й досі не пішла. На тему реалій та можливого майбутнього цієї сфери «Полтавщина» поспілкувалась з одним із компетентних та профільних чиновників Полтавського виконкому, який, щоправда, попросив не називати свого прізвища, бо його рідні болісно реагують на коментарі під матеріалами нашого інтернет-видання. Рідні — це святе, тому ми погодилися на таку умову.

Наш співрозмовник навів аналогію, яка характеризує свідомість людей, в нашому випадку — споживачів ЖЕКівськіх послуг:

— Це можна порівняти із тим, що людина заходить у магазин і бачить на поличці вибір ковбас. Він чудово розуміє, що сирокопчена ковбаса смачніше, там більше якісніших продуктів, тому вона дорожча. Але далі його свідомість викривляє реальність так, що йому хочеться цю ковбасу купити за ціною ліверної ковбаси. Але так не буває, у магазині точно не буває. А у сфері ЖКГ працює саме цей схиблений принцип. Одна полтавка мені розповідала, що вона готова й 5 разів телефонувати в аварійну службу, щоб вода у підвалі не протікала, тиждень терпіти, але щоб платити «ЖЕКу» 60 копійок з квадратного метра. Хоча реальний тариф (без рентабельності) — 2,50 грн в середньому. А що таке «без рентабельності», адже в статуті кожного підприємства вказано, що його метою є отримання прибутку, в незалежності від форми власності. Тому оцю свідомість споживачів послуг потрібно змінити.

Також він вважає, що деякі політики на жаль поставили ЖЕКи в нерівні умови:

— У політиків не виникає претензій до того, що обленерго, теплоенерго, водоканал, облгаз приводять свої тарифи до економічно обґрунтованих. Немає заперечень, що існує рівень мінімальної зарплати, менше якого виплачувати зарплату — злочин. Немає заперечень, що існує Податковий кодекс, який визначає податки та їх розмір і таке інше. А ось питання підвищення комунальних тарифів — у них викликає заперечення. Але це ж блюзнірство. Наприклад, нещодавно був такий випадок: викликали слюсарів на порив водопроводу у будинку. Ті приїхали, перекрили воду і кажуть: шановні мешканці, збігайте швиденько в «Епіцентр», купіть там те й те, а ми вам це змонтуємо. Хто тут винуватий, ЖЕК? Ні, у них на складах вже давно нічого немає, бо немає вільних коштів. А коштів немає, тому що є певний рівень квартплати. Тому, рано чи пізно, цю проблему потрібно вирішувати. Мешканці за якісні послуги повинні відповідно сплачувати: або приватнику, або комунальному підприємству, без різниці. Тут тільки один нюанс — приватника ніхто не контролює, а з комунального підприємства є кому спитати.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»