Соціолог: Політичний майдан в Україні перетворюється на трудовий
Все більше виборців звертають увагу на підприємців, а не просто політиків
«Полтавщина» попросила прокоментувати результати позачергових парламентських виборів керівника ГО «Центр незалежних стратегічних досліджень», соціолога Миколу Лебедика. Ми попросили короткий аналіз в розрізі як обласному, так і загальнодержавному.
Висновок 1
— Ми проводили екзит-пол у 158 окрузі на Сумщині. Зафіксували цікавий факт. Виборці «Блоку Петра Порошенка» та ВО «Свобода» перед дільницею говорили, що вони будуть голосувати за свої партії, голосували за інші партії, потім виходили і говорили неправду, що голосували саме за ті партії, за які і збиралися. Таких ми нарахували 2%. Тобто, людина змінила свій вибір на користь більш нових партій за 5 хвилин. Такий феномен зафіксували окремі загальнонаціональні соціологи саме по цим двом партіям.
Висновок 2
— Якщо говорити за округи «полтавські» — 144 та 145 — то можна сказати, що Сергій Каплін здобув перемогу, в тому числі, і за рахунок рейтингу Блоку Петра Порошенка, який майже до початку виборів мав тенденцію до зростання. Це принциповий факт, хоча я не хочу зменшувати особисту роль Сергія. Він може конвертувати свою підтримку, якщо триматиметься державницької позиції і буде працювати на благо, передусім, українського народу, а не виокремлювати, наприклад, тільки полтавців. У Юрія Бублика ситуація інша — його партія «Свобода» електорально втратила, але він все одно виграв. Це говорить про стійкій рівень довіри до нього. Він менше бився у парламенті та поза ним, менше робив гучних заяв. Якщо він й надалі дотримуватиметься прагматичної державницької позиції, то має шанс перерости у національного політика. Скажу і про Тетяну Корост, яка майже наздогнала його. Її рівень підтримки, який за 3 тижні виріс майже з нуля, свідчить про підтримку керівників великих підприємств, про підтримку виробничників, адже проблеми в економіці зараз превалюють над проблемами політичними. Тому можна говорити, що у нас політичний майдан переростає у трудовий. Або інший приклад — 2 місце кандидата Лотоуса в 149 окрузі, який представляє Полтавський ГЗК.
Висновок 3
— Зарано говорити про те, як буде складатися конструкції у новому парламенті, але вже зараз можна сказати, що якщо депутати не поставлять на перше місце державницькі інтереси, а, як завжди, лише інтереси кланові, партійні, особисті, то вони знову запустять механізм конфлікту та розпаду. До речі, до державницьких позицій може підключитися і опозиція, яка буде не тільки критикувати, а діяти на державницьких принципах. Якщо взяти до уваги, що наші парламентарі зробили європейський вибір (адже вони купують європейські автомобілі, навчають там своїх дітей, тримають капітали), то принципових відмінностей на рівні захисту державних інтересів між різними групами не повинно бути. Але, якщо знову проявиться чиєсь вузьке, приватне лобі, то ніякі спільні платформи не допоможуть новому складу парламенту працювати над політичними та економічними проблемами.
, «Полтавщина»