Вибори-2014: старі обличчя під новими прапорами
Кандидат в нардепи Науменко: більше половини кандидатів вже засідали у залі парламенту. На мою думку, таким людям вірити важко
В’ячеслав Науменко — людина у політиці нова. Успішний підприємець з трьома вищими освітами, меценат, благодійник з активною громадянською позицією. Думка балотуватися у народні депутати виникла у нього після буремних подій зими-2014. Він наголошує — на цей крок його спіткало те, що після зміни влади у країні — нічого не змінилося. Усі гучні заяви, які теперішні можновладці робили зі сцени Майдану, з екранів телебачення під час численних політичних шоу — залишилися лише звуком. А між тим, українці не просто чекають, вони вимагають змін. Тому і вирішив В’ячеслав Науменко — досі чекати, треба братися до справи.
— В’ячеслав Васильович, Ви ніколи не були членом будь-якої партії, не обіймали владних посад, не були депутатом. Але все ж обрали для себе цей шлях — йдете на вибори за підтримки Радикальної партії. Чому саме ця сила Вам імпонує?
— Тут усе просто: Радикальна партія — це кардинально нова політична сила з принципово відмінною від інших ідеологією. Ляшко — насправді досвідчений політик, юрист та журналіст, він говорить людям правду на доступній мові. Ви самі подивіться — завдяки тому, що Олег Валерійович веде чесну риторику — у нього безліч ворогів серед олігархів та підтримка мільйонів українців! І я підтримую його методи та цілі. Україні потрібні радикальні зміни: 23 роки країну розкрадали, а громадянам обіцяли золоті гори, тоді як на ділі замість золота підсовували попіл. У списку Радикальної партії немає зрадників, олігархів, регіоналів та комуністів. Проте є люди, які хочуть працювати і жити у європейській Україні.
— Невже настільки «чистим» є список Радикальної партії?
— Ось офіційні дані: Комітет виборців України проаналізував списки партій-учасників виборів. Так от, тільки у Радикальної партії України в списках кандидатів — 96% людей, які ніколи не були депутатами. У інших — більше половини кандидатів вже засідали у залі парламенту. На мою думку, таким людям вірити важко. А новим — треба давати шанс. Тому що країна у нас — вже не та, що була. І люди також змінилися. Не змінилися лише ті, хто хоче втриматися в кріслах. Кольорів у природі багато — змінив прапор і гасло — і робить вигляд, що новий кандидат, що зробить багато і все для народу. А те, що вже 2-3, а той 4 каденції сидів у парламенті — про це — ані слова. Я не хочу називати імен, вони всім чудово відомі, вони дивляться на українців із білбордів і обіцяють, обіцяють, обіцяють... Ось у цій справі ці люди — дійсно професіонали. Вони і не будуть нічого міняти в країні, бо не вміють. Тому ми повинні оновити парламент. А разом з ним — країну!
— Знаєте, В’ячеславе Васильовичу, кожному кандидату в депутати простий виборець хотів би задати таке питання: а що Ви конкретно зробили для людей?
— Я сім років жив і працював в Полтаві, і стан місцевих лікарень при високому професіоналізмі самих лікарів та медперсоналу мене помітно пригнічував. Тому ще в далекому 2007 році я заручився допомогою компанії «Технікс» і вирішив допомагати саме медичним закладам. Всього зараз не згадаю, але за останні сім років ми дійсно зробили ремонт і закупили обладнання для чотирьох поверхів Міського клінічного пологового будинку. Це й палати, ординаторські, пологові зали, маніпуляційні, харчоблоки і т.д. Також обладнали кабінет УЗД в дитячій міській клінічній лікарні та зробили капітальний ремонт і закупили професійне обладнання для Кардіологічного диспансеру. До речі, в останній я днями завітав і власними очима побачив: все працює добре та без проблем. Окрім того, нашими зусиллями був збудований храм в селі Щербані, закуплені комп’ютери для кількох шкіл та обладнання для дитячих спортивних організацій. Крім цього, ми неодноразово відправляли гуманітарні вантажі у зону АТО. Зовсім нещодавно зібрали і відправили теплий одяг, сокири, пили, пічки, теплові генератори, зимові автомобільні покришки батальйону територіальної оборони на Донбас. Я хочу наголосити — цю роботу я почав ще задовго до того, як вирішив балотуватися. Але мої політичні опоненти все одно закидають, мовляв, «не місцевий, його ніхто не знає...», та я не звертаю на це увагу. Моя совість чиста, я можу чесно дивитись в очі людям.
— Як ви, молодий політик, що вперше висувається в народні депутати, охарактеризуєте передвиборчий процес в Полтаві?
— Двояко. Що стосується виборців — то, наскільки я знаю, по відношенню до них нарешті не застосовується адмінресурс: робочі колективи не збирають в кабінеті директора та не примушують голосову вати за певного кандидата. Є надія, що і сам процес виборів буде більш прозорим — на сьогоднішній день в Центральній виборчій комісії зареєстровано вже більше 1000 спостерігачів. Сподіваюся, вони будуть ретельно спостерігати, а краще сказати — слідкувати за роботою виборчих комісій. А от щодо самих кандидатів, то дехто з них, судячи з усього, полюбляє «чорний піар».
— Невже були прецеденти?
— На жаль, так. Я зустрічаю в інтернеті дивні речі: мені нібито приписують авторство якихось листівок про моїх конкурентів, з’являються коментарі щодо роботи мого офісу і таке інше. Про викрадення з поштових скриньок наших агітматеріалів — я вже мовчу... Далі: дехто обізвав мене олігархом. Ну, це просто смішно. Адже імена олігархів нам всім відомі, їх всі знають в обличчя, навіть знають — кого вони підтримують, які фракції в парламенті утримують. Тому це справжній нонсенс — олігарх, якому найголовніше закидають те, що «його ніхто не знає»?... Дивина та й годі.
— Риторика Радикальної партії — досить різка. Одні лише вила чого вартують...
— Тут треба розуміти головне — Революція гідності — це і були ті ж самі вила. Народ України просто виніс «януковичів» з їхніх теплих кабінетів, а потім виніс цих негідників з країни. Яким же правим був український класик Максим Рильський, який сказав: «нема мудріших, ніж народ, учителів...». Просто дехто з теперішніх можновладців думає, що все завершилося і можна спокійно займатися тим, що витворяли «папєрєднікі». Я б їм сказав так: ні, шановні, ви просто погані учні. Новий парламент покладе край безмежній владі олігархів, кланів, колишніх регіоналів та комуністів, які частково розчинилися в партіях з іншими назвами. Я знаю, що люди зробили свої висновки. Я це тому, що я сам — проста людина і мої думки співпадають з думками мільйонів. Досить корупції, досить грабунків, досить популізму! Ми маємо радикально оновити парламент, а разом з ним країну. Програма Радикальної партії — це стратегія перемоги, яку ми втілимо, якщо нам не заважатимуть внутрішні вороги, про яких я говорив раніше. Я свято вірю в те, що Україна буде заможною. Тому що українці, які живуть на такій багатій, благословенній землі — не можуть бути бідними. І ми це доведемо своєю роботою у парламенті!