Реформа вищої освіти дасть ширші повноваження як вузам, так і студентам

6 вересня вступив у дію закон «Про вищу освіту». Передбачені ним зміни впроваджуватимуться в три етапи впродовж 2014-2016 років. Цей закон значно розширить автономію вузів та права студентів.

Про деякі законодавчі нововведення ми поспілкувалися із Романом Чабановським, заступником голови — керівником апарату обласної державної адміністрації, який відповідає у тому числі і за напрямок освіти на Полтавщині.

— Закон передбачає автономію вузів в академічній, організаційній та фінансовій сферах. Остання сфера передбачає самостійне розпорядження коштами, які вузи зароблять із контрактників, плати за гуртожитки, оренди приміщень та іншого, що не входять до загального фонду, а концентруються у спецфонді. Хто і як буде контролювати розпорядження цими коштами?

— Загалом до самостійності вишів наших я відношуся дуже позитивно. Тепер, відповідно із законом, вони зможуть ті кошти, які самі заробили від своєї діяльності, самостійно використовувати, причому вони тепер вперше отримають можливість відкривати свої рахунки в банках. Оскільки до цього будь-які кошти йшли в державне казначейство, навіть якщо вуз міг якимось шляхом заробити кошти, вони все одно мали витрачати їх через казначейство, а ми знаємо, що зараз із цим великі проблеми. Отже, зараз ті кошти, які не є захищеними статтями, тобто, які вони заробили, будуть відкриватися рахунки в інших банках і вже сам навчальний заклад буде вирішувати на що їх спрямувати. Звісно, що контроль за цими коштами буде покладений, як і зараз, на контролюючі державні органи. Вони будуть направлені виключно на покращення навчального процесу і університету... Також закон передбачає, що ректори будуть обиратися на свої посади не більше ніж на два терміни, строком по п’ять років. У виборах братиме участь весь викладацький склад і коло студентів, тобто, умови стають демократичнішими.

— Також вузи зможуть самостійно складати навчальні програми. На Вашу думку, вузи Полтавщини справляться із цим завданням?

— Цим законом створюється конкурентне середовище, адже виш сам буде зацікавлений в тому, щоб надати якомога якісніші послуги своїм студентам. Цим законом передбачено, що державне замовлення на навчання буде розміщуватися не лише в державних закладах, а й у приватних, в залежності від того, який буде рівень знань, які надаватиме той чи інший виш.

— Розширені повноваження отримають і студенти. З ними узгоджуватимуть відрахування, переведення студентів, заселення гуртожитків, можливість брати участь у виборах ректора та інше. Чи реально будуть прислухатися до думки студентів, наскільки вона буде вагомою?

— Якщо студент буде брати участь у виборі ректора, то, звісно, що будуть прислухатися, адже закон передбачає, що не менше 15% студентства повинні брати участь у виборі керівництва вишу. Відповідно і студентські органи, ради будуть здійснювати виконавчі та контролюючі повноваження. Закон передбачає, що студенти майже на рівні із викладачами матимуть вплив на певні рішення. Тобто, не буде такого, що викладачі вирішують за студентів.

— Наші студенти готові брати на себе відповідальність?

— Навіть якщо не готові, то їх потрібно до цього привчати. Якщо зараз у деяких вишах студентські ради — це орган, який штучно змушують працювати. В інших навчальних закладах є студентські ради реально діють. В Києво-Могилянській академії, університеті ім. Шевченка, коли зачіпають їхні права, вони починають їх відстоювати. Наприклад, студенти університету ім. Шевченка добилися того, щоб їх цілодобово пускали у гуртожиток. Там студенти вже навчилися як керувати і як добиватися своїх прав.

— Можливо, у зв’язку із змінами в законі, для студентів необхідно провести якість тренінги і навчити цього, пояснити які вони мають права?

— Я думаю, що це буде скоординована робота міністерства. Однозначно, що роз’яснювальну роботу із цього приводу у навчальних закладах будемо проводити.

— Контроль за якістю освіти перейде до новоствореного Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. До нього входять потенційні роботодавці. Що на Полтавщині буде робитися для максимального наближення студентів до роботодавців?

— На сьогоднішній день у нас є Обласний молодіжний центр, його основна ціль — з’єднати студента з роботодавцем.

— Нововведення передбачають зменшення навантаження на студента та викладача, який зможе займатися науковою діяльністю, щось із практичних занять переносити до аудиторій. Як Ви ставитися до того, що в студентів з’явиться більше вільного від пар часу?

— До чого ми йдемо в першу чергу, щоб студент просиджував штани на парах, чи щоб отримували знання? Болонська система освіти полягає в тому, що студент взагалі може не ходити на пари, але він повинен показати свої знання. Не в кількості годин оцінюється якість освіти, а в тих результатах, які досягає вищий навчальний заклад. Одним із завдань інститутів є наукова робота, тобто — це розробка різних програм, різні винаходи, рух науки вперед — це задача інститутів.

— На Вашу думку, в Полтавській області будуть вузи, які не переживуть реформу?

— Можливо, я думаю, що в більшій мірі це стосується деяких приватних вишів, оскільки державні у нас на досить високому рівні. А деякі приватні на сьогоднішній день не витримують конкуренції. Коли буде створене конкурентне середовище, я думаю, що вони просто не витримають її і будуть змушені закритися. Зараз я не можу сказати які саме це будуть вузи.

— Зміни у вищій освіти мають вплинути і на середню, а як саме?

— Зараз ідуть розмови, щоб прийняти закон про середню освіту, зараз він на стадії розробки. Буде нове законодавство, яке так само має дати більш незалежні умови для роботи тим же самим школам та інтернатам.

— Реформа відбуватиметься в три етапи. По пунктах можете розказати про зміни, які відбудуться згідно із нею?

— Місцеву владу фактично від процесу управління вищими навчальними закладами усунули. Ми туди фактично не втручаємося. Я думаю, що перший етап — це розробка стратегії і законодавче її втілення. Далі буде етап, щоб ці закони запрацювали і вже наступний етап — це інтеграція нашої освіти в європейську систему освіти, щоб наші студенти і атестати були визнані у Європі.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»