Сергій Тігіпко: «Україна має залишатися унітарною державою і жоден регіон не має права на відділення»

25 вересня голова партії Сергій Тігіпко поспілкувався з представниками чотирьох видань з різних регіонів України. На заході були присутні журналісти з Сум, Чернігова, Дніпропетровська та Полтави. Серед них був і кореспондент «Полтавщини».

— Сергію Леонідовичу, у вашій передвиборчій програмі багато йдеться про боротьбу з корупцією. Нещодавно, у якості панацеї від цього явища, прийняли відповідний закон про люстрацію. Ви неодноразово зазначали, що даний закон не є досконалим. Яку альтернативу люстрації ви можете запропонувати, або як, на вашу думку, можна вдосконалити цю процедуру, щоб вона була дійсно ефективною у боротьбі з корупцією, а не слугувала лише засобом для недопуску певних людей до керівних державних посад?

— Зараз у політиків такий настрій, що ось мовляв ми зараз приберемо непотрібних людей і одразу стане краще. Я вважаю, що не стане. Я за люстрацію, але потрібно чітко усвідомлювати, кого прибирати і за якими принципами. Особисто для мене є два фактори, які не дозволяють владі нормально функціонувати: перший, це корупція, другий — відсутність професіоналізму. На мою думку, прибирати потрібно в першу чергу саме корупціонерів і тих, хто працює непрофесійно. При чому тих, хто займається хабарництвом, зазвичай всі знають, і громадськість, і підприємці, і громадські організації. Всі знають де і скільки беруть хабарі. Це передумова для початку боротьби з корупцією, коли є політична воля у влади, і є громадські організації, які тиснуть з іншого боку. Ми ж знаємо, що у нас відбувається у енергетиці, в сільському господарстві, на митницях, у податковій адміністрації, тощо, давайте спробуємо повоювати з тими, хто бере хабарі. Всі їх знають, але ці люди досі сидять на своїх місцях, і у них все в порядку. В цей час влада вводить люстрацію, щоб когось прибрати. Прибрати справа нехитра, але подивіться на уряд, наскільки багато там непрофесійних людей. Відповідно дилетанти у владі з’являться і на регіональному рівні. Таким чином ми всі програємо, програє місцевий рівень — програє Україна.

— Зараз на Сході нашої країни йде війна. У суспільстві культивується думка, що конфлікт необхідно вирішувати шляхом мирних переговорів. Зараз ми бачимо, що ні економічні санкції, ні будь-які мирні угоди на Путіна не діють. Війна продовжується, люди гинуть, Кремль гне свою лінію. Ви теж виступаєте за мирні переговори, скажіть будь-ласка, які є важелі впливу на Росію за допомогою котрих можна було б вирішити конфлікт, щоб при цьому не постраждали інтереси України?

— Я за те, щоб вирішувати проблему на Донбасі через мирні переговори, тому що іншого шляху просто не існує. Російська армія і за чисельністю, і за рівнем технічного забезпечення є найсильнішою в Європі. Не хотілося б воювати до останнього українця. Це не чесно, в першу чергу по відношенню до тих людей, які там гинуть за Україну. Зараз і Президент і населення розуміють, що необхідно вирішувати це питання мирним шляхом. України надовго не вистачить. І не тому, що не буде людей готових героїчно оборонятися, а тому, що довгої війни не витримає наша економіка. Росія розуміє, що з часом санкції дадуть про себе знати, і їх економіка теж суттєво постраждає. Для успішних переговорів, для початку хотілося б почути чітку позицію нашого правління. Ми всі слідкуємо за ситуацією, але досі ні я, ні ви не знаємо, конкретної позиції України у переговорах. По-друге, треба розширювати коло учасників. Зараз у переговорах беруть участь фактично лише Україна та Росія. Європа потихеньку відходить, хоча коли все починалося у переговорах брали участь і ЄС і США. Щодо інтересів держави, то найголовніше те, що Україна має залишатися унітарною державою і жоден регіон не має права на відділення будь-яким шляхом, інакше ми можемо отримати 20 Донбасів.

— Ви у себе у фейсбуці постійно пишете про те, що в Україні наживаються на війні. Скажіть, хто, на вашу думку, спекулює війною, і кому вона вигідна?

— На війну сьогодні багато списують. Всі кажуть, мовляв які можуть бути реформи, коли йде війна. Але я не бачу щоб воював, наприклад, міністр економіки, міністр інфраструктури чи житлово-комунального господарства. Натомість я бачу непрофесійний уряд, який не бажає проводити реформи. При чому вже навіть Європа говорить, що не дасть цьому урядові грошей поки він не поборе корупцію. Натомість ми чуємо від уряду, що ті чи інші суми виділяються на армію, хоча армії якраз не вистачає коштів. Дуже просто списати все на війну і нічого не робити, але якщо не буде реформ у економіці, то нас неодмінно чекає падіння навіть і без війни.

— Якою, на вашу думку, повинна бути майбутня армія і кого Ви у ній бачите?

— Для мене абсолютно очевидно, що армія має бути професійною, і робити її такою треба було вже давно. Професійна армія може бути невеликою, але у разі необхідності розширюватися за рахунок резервістів. Щось подібне відбувається у Швейцарії, у них певна кількість людей постійно знаходиться на професійній службі, а з іншого боку у них налагоджена система підготовки резервістів. Ось приблизно такою я й бачу нашу армію. Хто в ній має бути? Та хоча б люди з тих самих добровольчих об’єднань. Вони можуть знайти собі місце у новій професійній армії. У сучасної армії теж є хороший кадровий потенціал, і її офіцери теж можуть стати кістяком для української армії майбутнього.

Владислав ВЛАСЕНКО, «Полтавщина»